Міжнародна торгівля відходами в секторально-просторовому вимірі

Ірина Зварич

Анотація


Глобальна циркулярна торгівля передбачає країни, що спеціалізуються на експорті товарів, у яких вони мають порівняльну перевагу та імпортують інші товари від своїх торгових партнерів. Цей процес міжнародного обміну вимагає 

транспортування товарів із країни виробництва до країни споживання. Тож розширення міжнародної торгівлі, ймовірно, призведе до збільшення використання транспорту. Підтверджено, що країни-лідери у експорті-імпорті відходами у різних галузях є одночасно складовими циркулярних ядер, навколо яких формуються циркулярні ланцюги створення доданої вартості.

Мета– здійснити системний аналіз просторово-компонентної структури торгівлі відходами та брухтом та виявити країни-лідери, пріоритети розвитку у галузях (фармація, клінічні, побутові, гумові відходи, полімери, відходи шовку та бавовни).

Результати. У роботі здійснено системний аналіз просторово-компонентної структури торгівлі відходами та брухтом та виявлено країн-лідери, пріоритети розвитку у галузях (фармація, клінічні, побутові, гумові відходи, полімери, відходи шовку та бавовни). Основними проблемними аспектами є незаконна торгівля відходами та зростаюча контрабанда, що викликають серйозні негативні соціальні наслідки та актуалізують інклюзивну складову в обґрунтуванні парадигми глобальної інклюзивної циркулярної економіки. Досліджено, що скорочення відходів у поєднанні з розумним використанням ресурсів має потенціал для вирішення розриву внаслідок дефіциту природних ресурсів та глобального зростаючого населення чи споживання. Обґрунтовано, що формування циркулярної торгівлі сприятиме: визначенню пріоритетних матеріалів для торгівлі та необхідного рівня переробної потужності; узгодженню стандартів якості матеріалів; сприянню попиту на використані товари та вторинну сировину; усуненню зайвих регуляторних бар’єрів та уникненню шкідливих для навколишнього середовища видів діяльності, таких як невідповідність, погано регламентований характер та неформальне відновлення.

 

Перспективи. Подальші наукові дослідження стосовно міжнародної торгівлі відходами в секторально-просторовому вимірі доцільно буде продовжити в контексті екологічних та економічних наслідків COVID-19, що диверсифікує та збільшує кількість медичних відходів.


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


OECD Statistics URL : https://stats.oecd.org.

OECD. Effective Carbon Rates. URL : http://oe.cd/ECRinterpretation.

WTO can play a role in supporting a circular economy. URL: https://www.wto.org/ english/news_e/news19_e/ddgaw_25nov19_e.htm.

Margareth Sembiring. Global Waste Trade Chaos: Rising Environmentalism or Cost-Benefit Analysis? URL: https://www.rsis.edu.sg/wp-content/uploads/2019/07/ NTS-Insight-Global-waste-trade_010719.pdf.

Global Waste Trade. URL: https://peoplesdispatch.org/2019/05/13/the-global- waste-trade/.

European Environment Agency. Designing tax systems for a green economy transition. URL: https://www.eea.europa.eu/publications/environmental-taxation- and-eu-environmental -policies (accessed 06 Sep 2016).

Зварич І. Я. Глобальна циркулярна економіка: «економіка ковбоїв» vs «економіка космічного корабля». Монографія. Тернопіль: ВПЦ «Економічна думка ТНЕУ», 2019. 337 с.

Matviychuk-Soskina, N., Krysovatyy, A., Zvarych, I. , Zvarych, R., Ivashchuk, I. «Sea star wasting syndrome» or alterglobalization, inclusiveness and circular economy: Priorities of the plan «B» for the planet. Economic Annals-XXI, 2019, 179(9), pp. 4-21.

Reznikova, N., Zvarych, R., Zvarych, I., Shnyrkov, O.Global circular e-chain and Management, 2019, 6(4), pp. 641-647.

Krysovatyy, A. , Mokiy, A. , Zvarych, R. , Zvarych, I. Alterglobalization via the inclusive circular economy paradigm. Economic Annals-XXI, 2018, 174(11-12), pp. 4-9.

Krysovatyy, A., Zvarych, I., Zvarych, R. Сircular economy in the context of alterglobalization. Journal of International Studies, 2018, 11(4), pp. 185-200.




DOI: https://doi.org/10.35774/visnyk2020.03.123

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.