Модернізація інституціонального забезпечення розвитку економіки знань

Алла Васіна

Анотація


Вступ. Сформована в кінці ХХ ст. концепція економіки знань чітко окреслила визначальну роль знаннєвого ресурсу у забезпеченні сталого економічного зростання. Однак більш ніж 20-річний досвід реалізації прагнень України сформувати ефективну модель соціально-економічного розвитку та органічно увійти в європейське співтовариство, використовуючи знаннєвий потенціал економічних перетворень свідчить про наявність значних бар’єрів на цьому шляху, для усунення яких не вдалось виробити дієві механізми. Очевидним є те, що виклики динамічного технологічного поступу, посилення конкуренції в світовому економічному просторі, загострення кризових явищ у всіх сферах суспільного життя актуалізують необхідність проведення послідовної політики формування сприятливого інституціонального середовища розвитку знаннєвої компоненти національної економіки.

Мета. Дослідження присвячене обґрунтуванню методологічного базису інституціонального забезпечення розвитку знаннєвої економіки та визначенню підходів до його удосконалення з урахуванням суспільних викликів, нових ризиків та загроз.

Методи дослідження. Методологічну базу дослідження становить використання системного та інституціонального підходів у процесі аналізу теоретичних основ і практики розвитку економіки знань. Для досягнення поставленої мети використані такі методи дослідження: системного аналізу, систематизації, узагальнення – для визначення передумов, чинників і результатів розвитку економіки знань; логічний – для обґрунтування необхідності модернізації інституціонального забезпечення розвитку економіки знань; інституційного аналізу – для дослідження впливу інституціонального забезпечення на формування економіки знань.

Результати. Виокремлено специфічні риси економіки знань, які вказують на необхідність активізації процесів та вироблення обґрунтованих механізмів її розвитку. Обґрунтовано теоретико-методологічне підґрунтя формування інституціонального забезпечення динамізації розвитку економіки знань.

 

Ідентифіковано тренди світового глобалізованого простору, що визначають інституціональні орієнтири модернізаційних інноваційно-технологічних трансформацій національних економік. Наведено методологічні підходи до ідентифікації інституціональних бар’єрів та незадіяних можливостей розвитку економіки знань як базису вироблення концептуальних підходів до модернізації його інституціонального забезпечення. Акцентовано увагу на необхідності ефективного використання механізму стратегування для надання чіткого інституціонального оформлення послідовній активній економічній політиці знаннєво-інноваційного удосконалення розвитку національної економіки. Визначено шляхи удосконалення інституціонального забезпечення реалізації механізмів розвитку економіки знань.

Перспективи. В контексті формування якісно нової інституційної площини розвитку економіки знань потребують ґрунтовних подальших досліджень питання налагодження ефективної співпраці владних, освітніх, наукових, бізнесових інституцій у напрямі забезпечення системних інноваційно-технологічних перетворень економіки; вироблення та оптимального поєднання механізмів багаторівневого управління процесами знаннєвого перезавантаження економіки із залученням стимулювальних чинників на національному, регіональному, локальному рівнях; використання потенціалу соціальних, ціннісних, етичних інститутів у процесі формування і використання знаннєвого ресурсу національної економіки.

Ключові слова: ресурс знань, економіка знань, інститути, інституціональне забезпечення, інституціоналізація.



Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Drucker P. The Age of Discontinuity. New York : Harper & Row, 1969. 394 p.

Цілі сталого розвитку 2016-2030. URL: // http://www.un.org.ua/ua/tsili-rozvytku- tysiacholittia/tsili-staloho-rozvytku (дата звернення: 15.05.2021).

Базылев М. И., Луцкова Т. М. Знания как экономический ресурс и фактор социального развития. URL: https://cdo.bseu.by :8080/bitstream/edoc/ 3149/2/ Bazylev%20N.%20Znanie%20kak% (дата звернення: 15.05.2021).

Золотых И. Б. Экономика знаний: особенности и параметры развития. Ефективна економіка. 2014. 11. URL: www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3511 (дата звернення: 15.05.2021).

Васіна А. Ю. Ресурс знань в забезпеченні структурної модернізації національної економіки. Перспективи розвитку національної економіки : матеріали ІІI міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 9–10 верес. 2016 р.) / Східно-український інститут економіки та управління. Запоріжжя : ГО «СІЕУ», 2016. С. 49.

Organization for Economic Cooperation and Development. The Knowledge-Based Economy. OECD/GD (96)102. Paris. 1996.

Манцуров І. Г. Інституційне планування як складова сучасної системи державного регулювання економіки. Формування ринкових відносин в Україні. 2012. № 5 (132). С. 7.

Норт Д. Інституції, інституцйна зміна та функціонування економіки / пер. з англ. І. Дзюб. Київ : Основи, 2000. 198 с.

Schmoller, G. (1920). Grundriss der allgemeinen Volkswirtschaftslehre. Suplemented and enlarged edition, 2 vols. Munichand Leipzig: Duncker& Humblot. (том І, с. 61).

Серл Дж. Что такое институт? Вопросы экономики . 2007. 8. С.15.

Відтворювальна динаміка економічних систем: інститути та діяльність : монографія / за ред. чл.-кор. Гриценка А. А. ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2018. 524 с.

Explore economy profiles from the GII 2020. URL: https://www. globalinnovationindex. org/analysis-indicator (дата звернення: 15.05.2021).

GLOBAL INNOVATION INDEX 2019. URL: https://www. globalinnovationindex.org/ userfiles/file/reportpdf/gii-full-report-2019.pdf (дата звернення: 15.05.2021).

GLOBAL INNOVATION INDEX 2018. URL:https://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/ wipo_pub_gii_2018-profile52.pdf (дата звернення: 15.05.2021).

GLOBAL INNOVATION INDEX 2017. URL:https://www.wipo.int/ edocs/ubdocs/en/ wipo_pub_gii_2017-appendix1.pdf (дата звернення: 15.05.2021).

GLOBAL INNOVATION INDEX 2016. URL:https://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/ wipo_pub_gii_2016-appendix1.pdf (дата звернення: 15.05.2021).

Ємельяненко Л. Стратегування в системі державного управління національною економікою. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/ 20075 /81-87. pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 15.05.2021).

Исаева Н. И. Понятие стратегирования в контуре стратегического управления социально-экономическим развитием государства. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 14. С. 31–35.

Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80#n12 (дата звернення: 15.05.2021).

Національна економічна стратегія на період до 2030 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. URL: https://www. kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi-eko-a179 (дата звернення: 15.05.2021).

Зайняте населення за видами економічної діяльності у 2012-2019 роках. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 15.05.2021).

Наукова та інноваційна діяльність України. Статистичний збірник. Київ,2020. С. 11. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/ 2020/zb/09/ zb_ nauka_2019.pdf (дата звернення: 15.05.2021).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.