Проблемні аспекти нормативної та законодавчої бази розрахунку пенсій в Україні

Анотація

Вступ. У період активного входження України до європейського економічного простору реформування пенсійної системи у державі стало необхідністю. Пенсійне забезпечення України вимагає глибокого реформування, починаючи з рівня нормативно-правової та законодавчої бази розрахунку пенсій. На перший план виходить удосконалення законів України, методики розрахунку та виплати пенсій для громадян. Важливим елементом є визначення категорій населення, які можуть претендувати на отримання пенсій за віком, через пільги та залежно від трудового стажу.

Мета. Мета статті полягає у дослідженні нормативно-правової та законодавчої бази розрахунку пенсій в Україні, змін у пенсійному забезпеченні України до проведення пенсійної реформи та після; визначенні основних напрямків удосконалення системи пенсійного забезпечення у частині нормативної та правової бази.

Методи. Основними методами, що використовуються у процесі дослідження, є аналіз, порівняння та історичний метод, оскільки законодавча база розрахунку пенсій розглядається у різні часові проміжки часу.

Результати. Нормативна та законодавча база для розрахунку пенсій в Україні – це складна система, котра включає, зокрема, такі як: Конституцію України, закони України, Трудовий кодекс України, постанови, Укази Президента, Міжнародні угоди та закони СРСР. Деякі з цих нормативних та законодавчих актів потребують перегляду та заміни відповідно до вимог часу та прогресу.

Визначено, що в Україні з 2017 р. активно впроваджується пенсійна реформа, яка покликана зменшити навантаження на працездатне населення та покращити життя пенсіонерів. Зокрема, зріс пенсійний вік, було переглянуто категорії населення, які можуть претендувати на пільгове пенсійне забезпечення, а також змінилася методика нарахування пенсії.

Зазначено, що нова пенсійна реформа, за ствердженням Міністерства соціальної політики України, покликана змінити на краще соціально-трудові та післятрудові відносини, збільшити податкові надходження через виведення з тіні заробітної плати, сформувати систему соціальної справедливості при розрахунку пенсій.

Визначено, що нормативна та законодавча база розрахунку пенсій на цьому етапі є застарілою та потребує змін. По-перше, створення робочої групи для розгляду пільгового призначення пенсій; по-друге, диференціювання мінімальної заробітної плати за галузевим чи професійним параметром; по-третє – збільшення розміру пенсії не лише на основі інфляції, а й на основі віку; впровадження солідарної умовнонакопичувальної системи оплати праці, а також один із основних пунктів – це прийняття нового Трудового та Пенсійного кодексів, що врегулювали б трудові та післятрудові відносини відповідно до вимог часу та прогресу.

Звернено увагу на те, що важливо також розглядати концепцію подовження трудового життя на законодавчому рівні та розробити систему бонусів для працівників, які пізно виходять на пенсію, надавати їм додаткові соціальні гарантії.

Встановлено, що на законодавчому рівні варто було б розглянути також можливості недержавного пенсійного страхування, створення накопичувальних пенсійних систем, а також дотримання принципу справедливості у розрахунку пенсій, а також розмір пенсії та вік, коли варто виходити на пенсію, варто корегувати на величину коефіцієнта сталості, який враховував би очікувану тривалість життя.

Перспективи. Подальші наукові дослідження у напрямку удосконалення нормативної та законодавчої бази розрахунку пенсій в Україні доцільно проводити у напрямку розробки Пенсійного кодексу та удосконалення вже існуючих законів, які безпосередньо стосуються нарахування, розрахунку та виплати пенсій для людей після закінчення трудового життя. Важливим кроком у реформуванні системи пенсійного забезпечення може стати диференціація мінімальних заробітних плат за галузями чи регіонами, виведення із тіні ринку праці та боротьба із заробітною платою «в конвертах», адже офіційна заробітна плата є основою для розрахунку пенсії.