Ідентифікації типу корпоративної культури підприємства щодо сприйняття змін

Автор(и)

  • Наталія Приймак к. е. н., доцент кафедри маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

DOI:

https://doi.org/10.35774/visnyk2019.02.113

Анотація

Вступ. Сучасна система менеджменту розуміє діяльність підприємства як відкритої соціально-економічної системи, центральну роль у якій відіграє персонал, а його ставлення до різних процесів менеджменту визначає успіх стратегії та тактики її реалізації. Саме персонал відіграє значну роль в реалізації змін, формуючи групи їх підтримки, нейтралітету та опору. При цьому прояв ставлення до змін визначається корпоративною культурою підприємства та залежить від її розвитку.

Мета. Метою статті виступає обґрунтування типів корпоративної культури по відношенню до змін, а також розробка механізму їх ідентифікації.

Результати. У статті досліджено сутність корпоративної культури у контексті управління змінами підприємства, визначено зв’язок корпоративної культури та креації опору змінам через показник лабільності до змін. Встановлено, що креація опору змінам у системі корпоративної культури являє собою процес виникнення опору змінам, обумовлений пануючим типом корпоративної культури підприємства. Лабільність до змін визначена як функціональна рухливість  корпоративної культури, що характеризується найбільшою частотою, з якою опір може виникати у відповідь на зміни та заходи з його подолання. По відношенню до управління змінами пропонується розрізняти два види корпоративної культури: фідуціарну та нефідуціарну, які визначені за ознакою ставлення персоналу до змін. За фідуціарного типу корпоративної культури персонал має довіру до керівництва підприємства, яке, в свою чергу, доручає команді змін їх провадження. Опір змінам є мінімальним, виникає, як правило на індивідуальному рівні та швидко анулюється шляхом впровадження заходів інформаційного та мотиваційного характеру. За нефідуціарного типу корпоративної культури довіра до керівництва підприємства (чи команди змін) щодо змін мінімальна/відсутня, опір змінам значний, носить груповий чи системний (загальний) характер. В умовах фідуціарної культури підприємства, ролі людського фактора в управлінні змінами можуть бути описані лінійним процесами, в умовах нефідуціарної культури - перемінними потоками управління змінами, які  опосередковуються опором всіх учасників процесу змін. Загальний рівень корпоративної культури по відношенню до змін пропонується визначати за допомогою інтегрального показник (ККЗі) як середньозважену від часткових показників (характеристик) корпоративної культури: 1) сильна– слабка; 2) адаптивна– не адаптивна; 3) етична– неетична; 4) розвинена– латентна; 5) гармонійна– негармонійна; 6) креативна – бюрократична; 7) керована – спонтанна; 8) із високим– низьким рівнем лабільності. Апробацію зазначеного підходу до ідентифікації корпоративної культури підприємства здійснено на базі підприємств, які формують базис гірничорудної підгалузі України.

Посилання

Апостолюк О. Корпоративна культура як інструмент ефективного менеджменту підприємства в підвищенні його конкурентоспроможності. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 2. С. 68–73.

Беляк Т. О. Корпоративна культура: доцільність якісних змін з урахуванням пріоритетів інноваційного розвитку. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. 2014. Вип. 4. С. 129–136.

Гриценко Н. В. Вплив корпоративної культури на діяльність підприємства. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2018. № 62. С. 168–174.

Дюк О. М. Теоретико-методичні основи оцінки стану корпоративної культури. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Економіка. 2018. Вип. 2 (52). С. 115–118.

Копитко М. І. Корпоративна культура підприємств: історія виникнення та сутність. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 9(1). С. 86–91.

Корпорації: управління та культура : монографія / за ред. А. Е. Воронкової. Дрогобич : Вимір, 2006. 376 с.

Куликова Л. В. Межкультурная коммуникация: теоретические и прикладные аспекты. На материале русской и немецкой лингвокультур : монография. Красноярск : РИО КГПУ, 2004. 196 с.

Полянська А. С., Дюк О. М. Формування моделі корпоративної культури в діяльності вітчизняних підприємств. Причорноморські економічні студії. 2018. – Вип. 27(2). С. 9–16.

Семикіна М. В., Беляк Т. О. Корпоративна культура та якість людського капіталу: особливості взаємовпливу. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Серія : Економічні науки. 2015. Вип. 28. С. 68–75.

Степанова Л. В., Тужилкіна О. В. Корпоративна культура: сутність та теоретичні підходи дослідження. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки. 2017. № 4.

С. 167–172.

Тарасова О. В., Марінова С. С. Корпоративна культура як інструмент ефективного менеджменту підприємства. Економіка харчової промисловості. 2013. № 3. С. 28–32.

Харчишина О. В. Ефективна організаційна культура: проблеми теорії і практики. Економіка. Управління. Інновації. 2012. № 2.

Schwartz H., Davis S. M. Matching Corporate Culture and Business Strategy. Organizational Dynamics. 1981. Summer. Р. 30–48.

Dmytrenko M. Y. Modern paradigm of corporate culture and multiculturalism. Український соціум. 2016. № 2. С. 19–24.

Shein E. H. Organizational Culture and Leadership: A dynamic view. San Fransisco. CA. : Jossey-Bass Inc., 1985. P. 112–115.

References

Apostoliuk, O. (2016). Korporatyvna kultura yak instrument efektyvnoho menedzhmentu pidpryyemstva v pidvyshchenni yoho konkurentospromozhnosti [Corporate culture as a tool of effective management of the enterprise in increasing its competitiveness]. Ekonomichnyi chasopys Skhidnoyevropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrayinky – Economic Journal of Lesya Ukrainka EastEuropean National University, 2, 68-73 [in Ukrainian].

Beliak, T. O. (2014). Korporatyvna kultura: dotsilnist yakisnykh zmin z urakhuvanniam priorytetiv innovatsiinoho rozvytku [Corporate culture: the usefulness of qualitative changes with regard to priorities of innovative development]. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho instytutu. Ekonomichni nauky – Bulletin of the Chernivtsi Trade and Economic Institute. Economic Sciences, 4, 129-136 [in Ukrainian].

Hrytsenko, N. V. (2018). Vplyv korporatyvnoii kultury na diyalnist pidpryyemstva [Influence of corporate culture on enterprise performance]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti - Bulletin of Transport and Industry Economics, 62, 168174 [in Ukrainian].

Diuk, O. M. (2018). Teoretyko-metodychni osnovy otsinky stanu korporatyvnoii kultury [Theoretical and methodological foundation for assessing the status of corporate culture]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Universytetu. Seriia Ekonomika – Scientific herald of Uzhgorod University. Series Economics, 2 (52), 115-118 [in Ukrainian].

Kopytko, M. I. (2016). Korporatyvna kultura pidpryiemstv: istoriia vynyknennia ta sutnist [Corporate culture of enterprises: a history of origin and essence]. Prychornomorski ekonomichni studiyi – Black Sea Economic Studies, 9(1), 86-91 [in Ukrainian].

Voronkova, A. E. (Eds.) (2006) Korporatsiyi: upravlinnya ta kultura [Management and Culture]. Drohobych: Vymir [in Ukrainian].

Kulikova, L. V. (2004). Mezhkulturnayia kommunikatsiia: teoreticheskie i prikladnyie aspekty. Na materiale russkoi i nemetskoi lingvokultur [Intercultural communication: theoretical and applied aspects. The case of Russian and German linguistic cultures]. Krasnoyarsk: RIO KGPU [in Russian].

Polyanska, A. S., & Diuk, O. M. (2018). Formuvannia modeli korporatyvnoyi kultury v diyalnosti vitchyznyanykh pidpryiemstv [Formation of the model of corporate culture of domestic enterprises’ performance]. Prychornomorski ekonomichni studiyi – Black Sea Economic Studies, 27(2), 9-16 [in Ukrainian].

Semykina, M. V., & Belyak, T. O. (2015). Korporatyvna kultura ta yakist liudskoho kapitalu: osoblyvosti vzaiemovplyvu [Corporate culture and quality of human capital: features of mutual influence]. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky – The Collection of Scientific works of Kirovohrad National Technical University. Economic Sciences, 28, 68-75 [in Ukrainian].

Stepanova, L. V., & Tuzhylkina, O. V. (2017). Korporatyvna kultura: sutnist ta teoretychni pidkhody doslidzhennia [Corporate Culture: the essence and theoretical approaches to research]. Naukovyy visnyk Poltavsʹkoho universytetu ekonomiky i torhivli. Seriya : Ekonomichni nauky – Scientific herald of Poltava University of Economics and Trade. Series: Economic Sciences, 4, 167-172 [in Ukrainian].

Tarasova, O. V. & Marinova, S. S. (2013). Korporatyvna kultura yak instrument efektyvnoho menedzhmentu pidpryyemstva [Corporate culture as a tool for effective management of the enterprise]. Ekonomika kharchovoyi promyslovosti – The Economy of the Food Industry, 3, 28-32 [in Ukrainian].

Kharchyshyna, O. V. (2012). Efektyvna orhanizatsiyna kultura: problemy teoriyi i praktyky [Effective organizational culture: problems of theory and practice]. Ekonomika. Upravlinnya. Innovatsiyi – Economy. Management. Innovations, 2. Retreived from http://eir.zntu.edu.ua/bitstream12345678919611Byelikova_Hres_Yevreinova_The_museum_management.pdf [in Ukrainian].

Schwartz, H. & Davis, S. M. (1981). Matching Corporate Culture and Business Strategy. Organizational Dynamics, Summer 1981, 30-48.

Dmytrenko, M. Y. (2016). Modern paradigm of corporate culture and multiculturalism. Ukrainskyi sotsium – Ukrainian Society, 2, 19-24.

Shein, E. H. (1985). Organizational Culture and Leadership: A dynamic view. San Fransisco. CA.: Jossey-Bass Inc.

Завантаження

Опубліковано

2019-09-06

Номер

Розділ

ЕКОНОМІКА І УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Як цитувати

Приймак, Наталія. “Ідентифікації типу корпоративної культури підприємства щодо сприйняття змін”. Вісник Економіки, no. 2, Sept. 2019, pp. 113-22, https://doi.org/10.35774/visnyk2019.02.113.