Удосконалення методичних підходів оцінювання ефективності соціальної допомоги у контексті політики подолання бідності та нерівних можливостей населення України

Анотація

Вступ. Ефективна соціальна допомога держави забезпечує базові потреби національного господарства.

 Методи. Дослідження присвячено аналізу розподілу доходів населення за категоріями сімей, що представлені залежно від наявності та кількості на утриманні дітей з метою удосконалення методичних підходів до оцінювання рівня середньодушового доходу від кількості дітей, що виховуються у сімʼї. Досліджено поняття «національний дохід», його розподіл та перерозподіл. Проаналізовано рівень середньодушового доходу населення країни залежно від кількості дітей, які перебувають на утриманні сімʼї.

 Мета дослідження – удосконалення методичних підходів до оцінювання рівня середньодушового доходу залежно від кількості дітей, що виховуються в сімʼї та здійснення емпіричних оцінок за запропонованим методичним підходом.

 Результати. Дослідження виявило велику кількість варіантів оцінювання ефективності державної допомоги, кожний з яких вирішує конкретні завдання на певному етапі розвитку суспільства. Разом з цим на державному рівні здійснюється оцінювання регуляторного впливу, повʼязаного з соціальною допомогою у контексті подолання бідності та нерівних можливостей населення країни. Проте оцінювання проводиться лише за тими критеріями, які закладені в програмні документи, і не може комплексно відображати існуючі тенденції та стан споживачів соціальних послуг у динаміці їх соціально-економічного розвитку. У звʼязку з цим повноцінного уявлення про соціально-економічні процеси і результативність діяльності органів влади не відбувається.

 Висновки. Визначення структурних середніх показників (мода, медіана) середньодушових доходів за категоріями населення та децильного коефіцієнта диференціації доходів серед сімей з дітьми за виділеними групами сприяє адекватному оцінюванню соціальних виплат та компенсацій. А визначення чинників, що негативно впливають на стан реінтеграції осіб до активного економічного життя (при вторинному розподілі доходів), актуалізує необхідність пошуку нових принципів соціальних виплат щодо підвищення точності їх адресності, які складуть основу для удосконалення нормативно-правової бази та урядових програмних документів.