Особливості цифровізації країн Європейського Союзу в умовах глобалізації

Анотація

Вступ. розвинені країни започаткували цифровізацію своїх національних економік, у результаті чого цифрові та інформаційні технології почали трансформувати людський капітал, висунувши нові вимоги до освіти. У зв’язку з трансформаційними змінами умов розвитку світового суспільства в умовах глобалізації виникає потреба в реформуванні системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а також у сприянні розвитку креативних здібностей людського капіталу відповідно до потреб цифрової економіки.

Метою дослідження є наукове обґрунтування сутності поняття «цифрова економіка» та виокремлення її основних компонентів, окреслення особливостей цифровізації та виявлення «цифрових розривів» країн ЄС з використанням Індексу цифрової економіки і суспільства (DESI).

Методи. Відповідно до визначеної мети дослідження використано сучасні наукові методи пізнання, зокрема: загальнонаукові методи дослідження (логічного аналізу, теоретичного обґрунтування, сходження від абстрактного до конкретного, формалізації та узагальнення), а також метод статистичного спостереження.

Результати. У статті окреслено авторські думки щодо тлумачення сутності«цифрова економіка», що дало змогу із загального деталізувати окремі властивості та структурні елементи цифрової економіки. На підставі досліджень Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) представлено три основні компоненти цифрової економіки. За ринковим та плановим підходами визначено інфраструктуру цифрової економіки. За допомогою Індексу DESI на прикладі країн ЄС проведений аналіз пʼяти основних компонент цифровізації економіки, зокрема звʼязок, людський капітал, використання Інтернету, інтеграція цифрових технологій і цифрові державні послуги, та відображено сучасний стан розвитку цифрової економіки в країнах Євросоюзу. Наголошено на важливості уваги урядів та їхньої виваженої політики щодо мотивації населення до використання цифрових та інформаційних технологій, підвищення рівня освіченості в цій сфері та загального рівня цифровізації країни.

Висновки. Успішність країни в напрямі розвитку цифрової економіки надалі залежатиме від національних цифрових та інформаційних можливостей, розвиненості внутрішньої інфраструктури, готовності суспільства до трансформаційних змін, що диктує глобалізація. Необхідна нормативно-правова база цифрової економіки, виважені державні стратегії розвитку ІТ-сфери, формування потенціалу підвищення професійних навичок, базової ІКТ грамотності, професійної кар’єри в інформаційній сфері приведуть до позитивних зрушень у національних економіках у контексті цифровізації.

Перспективи. перспективність здійснення подальших досліджень передбачає необхідність проведення статистичного аналізу за основними компонентами цифрової економіки в регіональному розрізі країн світу, проведення ранжування та послідовності дій у теоретико-методологічному забезпеченні заходів активізації використання цифрових та інформаційних продуктів країнами світу.

Ключові слова: інформаційні технології, цифровізація, індекс, людський капітал, мобільні пристрої, широкосмуговий зв’язок, інтелектуалізація.