Удосконалення важелів управління діджиталізаційними ризиками економічної безпеки та формування кібербезпеки облікової системи
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2021.01.097Анотація
Вступ. ХХІ ст. – ера інформаційного суспільства, яка радикально змінила умови життя і розвитку суб’єктів бізнесу. Саме тому нині стрімко розвивається окремий напрямок економічних досліджень, пов’язаний з розробкою заходів щодо зміцнення економічної безпеки підприємств у діджиталізованому світі.
Мета дослідження полягає в оцінюванні стану та розробці шляхів удосконалення важелів управління діджиталізаційними ризиками економічної безпеки і формування кібербезпеки облікової системи підприємств.
Методи. Для досягнення визначеної мети використано різні методи та прийоми: системного підходу (розробка адаптивної системи забезпечення кібербезпеки як функції служби економічної безпеки підприємства); аналізу і синтезу (визначення діджиталізаційних ризиків та характеру їх впливу на обліково- аналітичне забезпечення); монографічний (ідентифікація компонент інформаційної безпеки). З метою глибокого аналізу поглядів професійного середовища на окремі аспекти обліково-аналітичного забезпечення економічної безпеки в цифровому світі проведено всеукраїнське експертне опитування – анкетування працівників бухгалтерських служб, науковців та здобувачів освітніх ступенів «Місце економічної безпеки в системі обліково-аналітичного забезпечення управління підприємствами і трансформація бухгалтерської професії в цифровому світі», що тривало протягом 2019–2020 рр. і охопило 858 респондентів, серед яких 62,1 % становлять бухгалтери-практики провідних підприємств Східної України. У процесі експертного опитування розроблено методику анкетування безповторної типової вибірки респондентів. Оскільки у вибіркову сукупність у тій чи іншій пропорції, обов’язково потрапили представники всіх груп, типізація генеральної сукупності дозволила виключити вплив міжгрупової дисперсії на середню помилку вибірки, яка в цьому випадку визначається тільки внутрішньо-груповою варіацією.
Результати. проаналізовано структуру та типи основних правопорушень у галузі кібербезпеки українських підприємств. На основі результатів всеукраїнського експертного опитування-анкетування бухгалтерів визначено вагомість окремих груп та структуру діджиталізаційних ризиків обліково-аналітичного забезпечення. розкриті технічний, програмний, інформаційний, кадровий та організаційний компоненти інформаційної безпеки підприємств. розроблена адаптивна система забезпечення кібербезпеки підприємства на основі виокремлення експертної групи з інформаційної безпеки, яка є складовою служби економічної безпеки і виконує функції моніторингу кіберзагроз, координації тактичних дій та формування стратегій кіберзахисту підприємств або залучення послуг ІТ-компаній інтеграторів. На основі моделювання заходів із реагування та нівелювання кіберзагроз інформаційної безпеки на різних стадіях кібератак запропоновано реалізацію попереджувального, реакційного, захисного і прогностично-моніторингового етапів кіберзахисту.
Перспективи. потенційний успіх підприємства в умовах трансформаційних змін економіки у процесі діджиталізації прямо залежатиме від зміни бухгалтерської парадигми, яка є основним елементом модифікацій щодо бізнес-процесів, і головним джерелом задоволення інформаційних потреб усіх груп стейкхолдерів, пов’язаних з економічною безпекою підприємницьких структур.
Ключові слова: діджиталізація, економічна безпека, кібербезпека, діджиталізаційні ризики, облікова система, підприємство.
Посилання
Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства
України на 2018–2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації : розпорядження Кабінету Міністрів України № 67–р від 17 січня 2018. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/67–2018–%D1%80 (дата звернення 10.03.2020).
Дерій В. А., Гуменна-Дерій М. В. Управлінський облік і аналіз бізнес-процесів у підприємстві. проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 2018. Вип. 2 (40). С. 12–18.
Бочуля Т. В. Облікова складова інформаційного потенціалу підприємства. Бюл. Міжнар. Нобелів. екон. форуму. 2013. № 1 (6). С. 35–42.
Tapscott D. The Digital Economy. URL: http://dontapscott.com/books/the-digital- economy/ (дата звернення 05.03.2020).
Соколенко Л. Ф. Цифровізація як вектор розвитку економічних систем та модернізації системи бухгалтерського обліку. Облік і фінанси. 2019. Вип. 85. С. 40–48.
Жук В. М. Розвиток теорії бухгалтерського обліку: інституціональний аспект: моногр. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2018. 408 с.
Офіційний сайт Кіберполіції України. URL: https://cyberpolice.gov.ua/results/2018/ (дата звернення 29.03.2020).
Яценко В. Ф. Вплив еволюційної трансформації соціально–економічної системи на теорію бухгалтерського обліку. Економіка харчової промисловості. 2019. Вип. 4. С. 71–79.
Адамик О. В. Розмежування понять «автоматизовані», «комп’ютерні» та «інформаційні» системи бухгалтерського обліку. Економічний аналіз. 2016. Т. 26. № 1. С. 163–169.
Крутова А. С., Фадєєва Г.М. Методологія та організація ведення обліку в умовах автоматизації. Облік і фінанси АпК. 2010. Вип. 4. С. 48–52.
Муравський В. В. Понятійно–термінологічний апарат в автоматизації обліку. Вісник Запорізького національного університету. 2018. № 2. С. 65–71.
Засадний Б. А. Ризики системи бухгалтерського обліку в умовах застосування МСФЗ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. Вип. 14. С. 111–115.
