Етатизм і лібералізм як провідні та конкуруючі парадигми розвитку економічної теорії
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2021.04.008Анотація
Вступ. Економічна теорія як фундаментальна економічна і соціальна наука, зародившись в умовах панування ринкового (капіталістичного) способу господарювання, безупинно розвивається, удосконалюється і збагачується новими ідеями, концепціями. поглиблений аналіз природи її історичного розвитку дає змогу виокремити та охарактеризувати певні цикли у зміні ідеологічних поглядів економістів-теоретиків.
Мета: дослідження характеру та тенденцій розвитку економічної теорії через призму головних парадигм, формулювання власних оціночних суджень та прогноз наступних парадигмальних змін.
Методи дослідження: дедуктивний і компаративний аналіз.
Результати. Головними парадигмами розвитку теоретичної економічної думки визначено етатизм і лібералізм. Ідеологія етатизму схиляє одну частину економістів на бік держави, сподівань на її «колективний розум» у регулюванні економічного й соціального життя; ліберальна ідеологія робить решту теоретиків прихильниками економічної свободи, раціональної моделі поведінки індивіда та «природного порядку» під дією законів ринку. У розвитку економічної теорії прослідковано та описано три парадигмальні цикли: 1) меркантилізм → класична політична економія → марксистська політична економія (з початку XVI до останньої третини XIX ст.); 2) марксистська теорія → неокласична економічна теорія → кейнсіанство (з останньої третини XIX ст. до 70-х рр. ХХ ст.); 3) кейнсіанство → неоліберальна і нова класична економічна теорія → поведінкова (експериментальна) економіка (від середини 1970-х рр.).
Висновки. Зроблено висновок, що натомість початкового антагонізму економічних ідеологій етатизму і лібералізму з другого циклу намітилася тенденція до їх зближення та взаємозбагачення. У найближчій перспективі прогнозується посилення етатистської ідеології у розвитку економічної науки, свідченням чому є інтерес до «експериментальної економіки». Основне пояснення циклічності головних парадигм розвитку теоретичної економіки автор вбачає у зміні поколінь видатних учених-економістів, зміні «інтелектуальної моди».
Ключові слова: економічна теорія, етатизм, лібералізм, цикли, меркантилізм, класична політична економія, марксистська теорія, неокласична теорія, кейнсіанство, неолібералізм, нова класична економічна теорія, поведінкова економіка.
Посилання
Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег ; пер. с англ. Москва : Прогресс, 1978. 494 с.
Сірко А. В. Головні віхи у розвитку предмета економічної теорії. проблеми економіки та політичної економії. 2019. № 2 (9). С. 42–58. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/986597.pdf
Samuelson P. Economics. 7Edition. New York : McGraw-Hill, 1980, XXVI+ 861 p.
Мизес Л. фон. Бюрократия. Запланированный хаос. Антикапиталистическая ментальность ; пер. с англ. Москва : Дело, 1993. 240 с.
Сміт А. Багатство народів. Дослідження про природу та причини добробуту націй. Київ : Наш формат, 2018. 722 с.
Злупко С. М. Історія економічної теорії : підруч. Київ : Знання, 2005. 719 с.
Cамуэльсон П. А., Нордхаус В. Д. Экономика ; пер. с англ. Москва : БИНОМ, 1997. 800 с.
Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика ; пер. с англ. Москва : Дело, 1993. 829 с.
Майбурд Е. Мутация республики: рождение Лефиафана. Семь искусств. 2013. 29 сентября. URL: www/blogs.7iskusstv.com/?p=27840
Фридман М. Капитализм и свобода: пер. с англ. Москва : Новое издательство, 2006. 240 с.
Капелюшников Р. О современном состоянии экономической науки: полу- социологические наблюдения. Куда движется современная экономическая наука? : Научные доклады. Москва : ИЭ РАН, 2018. С. 8–33. URL: https://inecon. org/docs/2018/Kapelyushnikov_Libman_paper_20180524.pdf (дата звернення 6.08.2021).
Хайек Ф. А. фон. Право, законодательство и свобода: Современное понимание либеральных принципов справедливости и политики ; пер. с англ. Москва : ИРИСЭН, 2006. 644 с.
