Вплив пандемії COVID-19 на міжнародний ринок праці
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2022.01.054Анотація
Вступ. пандемія COVID-19 призвела до значних змін на ринках праці по всьому світу. Надзвичайні політичні зусилля були зроблені для подолання наслідків коронакризи. Уряди разом із профспілками вжили негайних заходів для вирішення проблем, спричинених пандемією COVID-19, зокрема щодо захисту робочих місць, у т. ч. надання фінансової підтримки підприємствам та домогосподарствам, які переживають різке зниження доходів.
Мета. Обґрунтувати вплив пандемії COVID-19 на міжнародний ринок праці.
Методи. У процесі дослідження застосовувалися такі методи: декомпозиції – для формування мети дослідження та постановки завдань; теоретико- методологічний – для розкриття теоретичних аспектів міжнародного ринку праці; економічного аналізу – для вивчення регіональних та галузевих аспектів впливу пандемії COVID-19 на міжнародний ринок праці; синтезу, порівняння, аналогії – для вивчення наслідків пандемії COVID-19 для регіональних ринків праці; логічного узагальнення – для виявлення проблем функціонування міжнародного ринку праці, спричинених пандемією COVID-19; графічний метод – для наочного відображення результатів дослідження.
Результати. пандемія COVID-19 спричинила негативний вплив на рівень участі населення в робочій силі, знизивши зайнятість у всіх регіонах світу з різним рівнем доходів як серед чоловіків, так і серед жінок, а також збільшивши рівень безробіття. Емпіричний аналіз показав, що найбільше зниження рівня зайнятості простежується у країнах з доходом нижче та вище середнього. У 2020 р. порівняно із 2019 р. загальний робочий час у світі скоротився приблизно на 8,8%, що еквівалентно штатній роботі 255 млн працівників. Втрата робочого часу була особливо серйозною в країнах Латинської Америки та Карибського басейну (16,2%), південної Європи та південної Азії, а загальні втрати робочого часу в країнах північної та південної Америки становили 13,7%. Загалом криза COVID-19 вплинула на глобальний робочий час приблизно в чотири рази сильніше, ніж світова економічна криза 2008–2009 рр. Зниження зайнятості було найвищим в Америці і найнижчим у Європі та Центральній Азії, де скорочення робочого часу компенсувалося схемами збереження робочих місць. Багато людей стали неактивними суб’єктами ринку праці, оскільки не бачили можливості успішно знайти роботу або просто не могли зайнятись її пошуками через карантинні обмеження, спричинені поширенням глобальної пандемії. Варто зазначити, що в країнах з високим рівнем доходу рівень безробіття в період 2019–2020 рр. (2,0%) був дуже близький до того, що спостерігалося в період 2008–2009 рр. (2,1%). Жіноча частина працездатного населення постраждала сильніше від зниження зайнятості, ніж чоловіча. Особливо від кризи 2020 р. постраждали молоді працівники у всіх регіонах та групах країн, що призвело до скорочення їхньої зайнятості на 8,7% порівняно із 3,7% серед дорослих.
Перспективи. Внаслідок пандемії COVID-19 найбільше постраждали підприємства та працівники неформальної економіки. Більшості неформальних підприємств притаманна низька продуктивність, незначні заощадження та інвестиції й мізерне накопичення капіталу, що робить їх особливо вразливими до фінансово-економічних потрясінь. Більшість працівників не могли дозволити собі припинити роботу, бо це означало б, що вони не зможуть задовольняти свої базові потреби (наприклад, харчування). Там, де в умовах жорсткого локдауну або комендантської години закрилися ринки та торгові майданчики, доходи багатьох неформальних працівників, особливо вуличних торговців, миттєво зникли, поставивши їх у небезпечне становище щодо доступу до продовольства. Неформальні надомні працівники, які виробляють товари або послуги для місцевих, національних або глобальних систем постачання, втратили комерційні замовлення підприємств-клієнтів і в багатьох випадках не змогли отримати оплату за раніше виконані замовлення. Біженці та трудові мігранти теж особливо постраждали від економічних наслідків пандемії СOVID-19. Вони переважно зосереджені в секторах з високим рівнем тимчасової, неформальної або незахищеної зайнятості, що характеризується низькою заробітною платою й відсутністю соціального захисту. Для багатьох мігрантів втрата роботи не тільки безпосередньо впливає на власні доходи, а й призводить до скорочення їхніх грошових переказів. післяпандемічний період буде часом побудови майбутнього шляхом створення нових робочих місць, однак це відбудеться лише за умови реалізації ефективної політики на ринку праці як на національному, так і глобальному рівнях.
Ключові слова: ринок праці, пандемія, робоча сила, безробіття, зайнятість.
Посилання
Назарова Г. В. Економіка праці : навч. посіб. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2019. 330 с.
Бабенко А. Г. Економіка праці і соціально-трудові відносини : навч.-наочн. посіб. для студ. вищих навч. закладів. Дніпропетровськ : Дніпропетровська державна фінансова академія, 2011. 268 с.
Скворцов І. Б., Войцеховська В. В., Загорецька О. Я. Економіка праці й соціально-трудові відносини : навч. посіб. Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2016. 265 с.
Шаповалов В. В. Теоретичне дослідження категорій ринку праці. Економіка і суспільство. 2016. № 5. С. 122–125.
Акулов В. Г. Економіка праці та соціально-трудові відносини : підруч. Київ : Знання, 2012. 390 с.
Федунчик Л. Г. Ринок праці в Україні: проблеми та напрями їх вирішення. Ринок праці та зайнятість населення. 2016. № 2. С. 31–34.
Friedrich B. COVID has accelerated these 4 labor market trends. Kellogg School of Management, Northwestern University. URL: https://insight.kellogg.northwestern. edu/article/labor-market-pandemic-trends
McKibbin W.J., Roshen F. (2020). The global macroeconomic impacts of COVID-19: seven scenarios. CAMA Working Paper, Vol.19. URL: https://papers. ssrn.com/sol3/Delivery.cfm/SSRN_ID3547729_code1532085.pdf?abstracti d=3547729&mirid=1&type=2
Kiziloglu M., Dluhopolskyi O., Koziuk V., Kozlovskyi S., Vitvitskyi S. (2021). Dark personality traits and job performance of employees: the mediating role of perfectionism, stress, and social media addiction. Problems and Perspectives in Management, 19(3). P. 533–544.
Zhukovska A., Dluhopolskyi O., Zheliuk T., Shushpanov D., Brechko O., Kryvokulska N., Horiachk K. (2021). “Silver economy”: analysis of world trends and forecast for Ukraine. Journal of Management Information and Decision Sciences, 24 (7). P. 1–12.
Kozlovskyi S., Bilenko D., Dluhopolskyi O., Vitvitskyi S., Bondarenko O., Korniichuk O. (2021). Determinants of COVID-19 death rate in Europe: empirical analysis. Problemy Ekorozwoju / Problems of Sustainable Development, 16 (1). P. 17–28.
Dluhopolskyi O., Zatonatska T., Lvova I., Klapkiv Y. (2019). Regulations for returning labour migrants to Ukraine: international background and national limitations. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 22 (3). P. 45–64.
Офіційний сайт Міжнародної організації праці. URL: https://www.ilo.org
ILO monitor: COVID-19 and the world of work. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/@dgreports/@dcomm/documents/briefingnote/wcms_767028.pdf
World economic situation аnd prospects (2021). Briefing, Vol.155, United Nations. URL: https://www.un.org/development/desa/dpad
ILOSTAT data tools to find and download labour statistics. URL: https://ilostat.ilo. org/data
World Employment and Social Outlook. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5
Небольсина Е. В. Система страхования от безработицы в США во время пандемии коронавируса. Страховое право. 2020. № 2 (87). С. 3–12.
Никитина Н. А. изменения на рынках труда в условиях пандемии. Социальные и экономические системы. 2020. № 3. С. 125–136.
Аранжин В. В. Глобальные тренды и тенденции в области занятости. Экономика труда. 2019. Т. 6, № 4. С. 1353–1372.
Сфера труда и COVID-19: аналитическая записка. URL: https://www.un.org/ sites/un2.un.org/files/sg_policy_brief_world_of_work_and_covid_19_russian.pdf
Костриця В. І., Бурлай Т. В. Дисбаланси і дивергенція у сфері зайнятості: підходи ЄС та України до їх подолання. Ukr. Socìum. 2020. № 1 (72). С. 98–100.
Длугопольська Т. І., Хіта М. Ю. Сучасні тенденції розвитку міжнародного ринку праці в умовах світової пандемії COVID-19. Інноваційні процеси економічного та соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід: Тези доповідей XIV Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів (14-15 квітня 2021 р.). Тернопіль : ЗУНУ, 2021. С. 58–60.
Длугопольська Т. І., Хіта М. Ю. Міжнародна організація праці як інструмент регулювання світового та національного ринку праці. Сучасні аспекти розвитку міжнародних економічних відносин і світового господарства: Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (12-13 листопада 2021 р.). Ужгород : Гельветика, 2021. С. 31–33.
Длугопольська Т. І. Міжнародна міграційна політика: від теорій до імплементацій. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. 2020. № 12. С. 31–49.
