Удосконалення нормативно-правового забезпечення обліку у сфері нематеріального виробництва

Анотація

Вступ. Реформування бухгалтерського обліку, яке проходить в Україні відповідно до вимог європейських та міжнародних інституцій, вимагає внесення змін та доповнень до нормативно-правового забезпечення обліку підприємств державного сектора. Особливо це стосується нормативної бази з обліку витрат таких підприємств. Отже, тема статті є актуальною та потребує відповідного дослідження.

Мета. Метою дослідження є виокремлення напрямів щодо удосконалення  планування, обліку та калькулювання собівартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт суб’єктів державного сектору.

Методи. Методологічною основою дослідження виступають загально-філософські та загальнонаукові методи пізнання. Історичний і логічний методи використані при дослідженні особливостей розвитку сфери нематеріального виробництва і нематеріальних активів. Методи аналізу, синтезу та групування використані при дослідженні інноваційного клімату в Україні в порівнянні з іншими країнами. При визначенні стану і розвитку науки і техніки, результатів науково-технічної діяльності в Україні використані методи аналізу та статистичні методи. Методи  порівняння, аналізу, індукції та дедукції використані при обґрунтуванні пропозиції з удосконалення змісту нової редакції Типового положення з планування, обліку та калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Результати. Виокремлено ключові позиції, які займає нематеріальне виробництво в розвитку світової економіки і його ріст, вихід на перший план інформації, вмінь і знань людини як основних ресурсів  сьогоднішнього суспільства. Доведено, що суб’єкти, які оперативно опановують нові знання, нові технології, нову інформацію, мають значну конкурентну перевагу у сучасному суспільстві.

Розкрито, що Україна знаходиться у доволі суперечливому і критичному становищі щодо розвитку науки й інновацій, проведення досліджень і розробок. На фоні зростання глобального інноваційного індексу (далі – ГІІ) України до 2017 р. одночасно відзначено критично низьку наукоємність  її ВВП порівняно з показниками країн ЄС. Зазначено, що роботу з покращення наукової діяльності в країні необхідно проводити в різних напрямах, через розробку і удосконалення нормативно-правового забезпечення, покращення фінансування, сприяння і заохочення виконавців НДДКР тощо.

Встановлено, що особливо актуальним на сьогодні є вивчення питання, обґрунтування і розробки пропозицій щодо редакції нормативного документа, який би замінив Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого КМУ, від 20.07.1996 р. № 830 (далі – Типове положення). Зазначено, що з метою актуалізації Типового положення МОН України було ініційовано створення робочої групи з розроблення проекту нового (удосконаленого) нормативно-правового акту. Обґрунтовано потребу у подальшому удосконаленні цього нормативного документа, що сприятиме узгодженню понятійно-категорійного апарату, його відповідності чинному законодавству, що дозволить усунути плутанину при перевірках, покращить роботу із зовнішніми інвесторами, сприятиме розвитку і застосуванню нових наукомістких та інформаційно-інтелектуальних технологій, які носять нематеріальний характер.

Перспективи. Роботу з покращення наукової діяльності в країні необхідно проводити в різних напрямах, особливо це стосується фінансування НДДКР, збереження та примноження кадрового потенціалу. На сьогодні вміння і знання людини є одним з головних виробничих ресурсів. Суб’єкти і країни, які оперативно опановують нові знання, нові технології, нову інформацію, мають значну конкурентну перевагу у сучасному суспільстві.

Запропоновані у статті заходи у сфері вирішення проблем планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт суб’єктів державного сектору, а також подальше вивчення і розробка цього питання, вдале його завершення сприятиме узгодженню термінології та відповідності чинному законодавству, сприятиме прийняттю правильних управлінських рішень. Удосконалення змісту Типового положення дасть змогу покращити роботу з зовнішніми інвесторами, оскільки враховуватиме міжнародні стандарти обліку, що сприятиме розвитку і застосуванню у бюджетних установах нових наукомістких та інформаційно-інтелектуальних технологій, які носять нематеріальний характер.