Давид Рікардо – визнаний лідер класичної політичної економії (до 250-річчя з Дня народження)

Анотація

Вступ. Давид рікардо є дуже помітною особою в історії економічної думки. Він є визнаним лідером класичної політичної економії й авторитетним фінансистом як у Великобританії, так і в Європі у першій половині ХІХ ст. Його вважають одним із творців трудової теорії вартості, який довів її до логічного завершення. Вчений здійснив суттєвий вклад у розробку наукового методу дослідження економічних явищ.

Мета. Узагальнити економічні погляди видатного науковця на економічні явища і процеси, дію економічних законів, які забезпечують рівновагу ринкової економіки, та на основні принципи економічного лібералізму. проаналізувати погляди Д. рікардо на закони розподілу суспільного багатства між трьома класами та вплив відомого розподілу доходів на зростання величини обсягів багатства.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, індукція та дедукція, які використовували для оцінювання поглядів, висновків та рекомендацій вченого щодо забезпечення ринкової рівноваги та зростання матеріального багатства суспільства; історичний – для розуміння суті еволюції відомих поглядів щодо трудової теорії вартості, теорії грошей і земельної ренти; поєднання абстрактного методу з кількісним аналізом для визначення кількісних характеристик економічних явищ; позитивний і нормативний – для дослідження основних і відмінних рис у поглядах представників класичної політичної економії.

Результати. Досліджено наукову творчість Давида рікардо і встановлено, що він був яскравим представником класичної політичної економії, послідовником і водночас опонентом окремих теоретичних положень Адама Сміта. З’ясовано, що найважливіші ідеї економічної теорії відображені у його трудовій теорії вартості, теорії капіталу і грошей, теорії розподілу доходів, теорії оподаткування і теорії порівняльних переваг у міжнародній торгівлі. Встановлено, що науковець зробив помітний внесок у розробку наукового методу дослідження, зокрема започаткувавши метод сходження від абстрактного до конкретного та широке використання методу наукової дедукції. На переконання вченого, предметом політичної економії має бути дослідження законів розподілу доходів між класами суспільства у формі ренти, прибутку й заробітної плати. Д. рікардо здійснив помітний внесок в обґрунтування політики вільної торгівлі у міжнародній сфері, важливості та вигідності зовнішньої торгівлі для країн.

Перспективи. перспективність здійснення подальших досліджень полягає у більш глибокому і детальному аналізі методів, які використовував науковець у процесі дослідження економічних явищ і процесів. Це дасть змогу більш об’єктивно оцінити вклад Д. рікардо у становлення та розвиток економічної науки.

Ключові слова: політична економія; економічний лібералізм; теорія розподілу доходів; трудова теорія вартості; ефективне оподаткування; теорія капіталу та грошей; теорія порівняльних переваг; земельна рента.