Аналіз бюджетних витрат на соціальний захист населення: виклики пандемії COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2022.03.038Анотація
Вступ. Непослідовність публічної політики соціально-економічного розвитку України впродовж останніх років в поєднанні з новітніми кризовими явищами (епідемія коронавірусу, російська агресія проти України) посилили негативні тенденції у різних сферах суспільного життя. Консервація низького рівня життя населення, значні масштаби прихованого безробіття, поглиблення демографічної кризи, соціальна незахищеність основної маси громадян стали реальними загрозами національній безпеці країни у різних площинах: соціально-економічній, політичній та екологічній. Зв’язок цих деструктивних процесів з непродуманістю, непослідовністю й половинчастістю суспільно-політичних та економічних реформ в Україні став очевидним явищем, що спричиняло зниження рівня довіри вітчизняного суспільства до влади. У зв’язку з цим значна частина населення втратила віру в те, що в Україні загалом можна побудувати цивілізовану, соціально відповідальну державу, яка може забезпечити гідний рівень життя для своїх громадян. Внаслідок цього відбулася трудова міграція та масова еміграція найбільш активної частини суспільства. Окреслені проблеми ще більше поглибились після повномасштабної війни рФ проти України у 2022 р., що призвело до катастрофічного зниження рівня життя значної частини населення, безпрецедентних масштабів переміщення людей, руйнації житлового фонду, інфраструкутри та інших явищ, з якими держава не зіштовхувалась впродовж усього періоду незалежності. З огляду на ці проблеми насамперед необхідно кардинально переглянути підходи і принципи регулювання соціальної сфери та вибору інструментарію вирішення проблем соціальної політики.
Мета. розкрити теоретичні засади і здійснити аналіз бюджетних витрат на соціальний захист населення.
Методи. проведене дослідження базується на діалектичному й системному підходах до пізнання економічних явищ і процесів. Використано наукові методи дослідження: узагальнення, систематизація, групування – для розкриття теоретичних засад соціальної політики, джерел, форм і напрямів бюджетних витрат на її реалізацію; методи економічного аналізу, порівняння, індукції та дедукції – для оцінювання практики здійснення бюджетних витрат на соціальний захист; аналізу й синтезу, порівняння – у процесі розробки напрямів удосконалення бюджетних витрат на соціальний захист в контексті підвищення їхньої ефективності.
Результати. Одна з характерних ознак соціального захисту населення в Україні – це надмірно «роздута» система соціальних трансфертів за рахунок бюджетних коштів. Незважаючи на значні обсяги фінансування, розпорошення ресурсів між великою кількістю бюджетних програм із низькою адресністю виплат призводить до марнотратства. Отже, важливим питанням видатків бюджету на соціальну політику є вибір дієвого інструментарію їх здійснення з метою забезпечення ефективного використання коштів.
Динаміка видатків бюджетів усіх рівнів на соціальний захист населення за останні роки характеризується сталим зростанням. У 2021 р. на ці потреби було виділено 367,35 млрд грн бюджетних коштів, що на 20,63 млрд грн більше за показник 2020 р. Загалом за 2018–2021 рр. обсяги бюджетного фінансування програм соціального захисту зросли в 1,2 разу. У результаті оцінювання структури бюджетних видатків на соціальний захист населення відповідно до підрозділів функціональної класифікації виявлено, що вони суттєво змінилися протягом 2020–2021 рр. внаслідок зміни підходів до фінансування соціальних програм. Суттєво зменшилось фінансування щодо видатків на соціальний захист на випадок непрацездатності (у 4,6 разу), соціальний захист сімей, дітей та молоді (у 20,0 разів), проте видатки на соціальний захист інших категорій населення збільшилися у 7,3 разу. Це зумовлено тим, що бюджетні програми соціального захисту було переведено із фінансування з місцевих бюджетів на пряме фінансування з державного бюджету.
В Україні переважна більшість соціальних трансфертів призначається за категоріальним підходом через відсутність дієвих методів адресації та перевірки реального рівня нужденності. Через це контингент реципієнтів соціальних виплат надміру широкий, що в умовах обмеженості бюджетного ресурсу змушує уряд мінімізувати обсяги соціальних виплат. У нашій країні надалі домінує політика соціального популізму, коли держава намагається охопити заходами соціального захисту максимально можливий контингент населення, обмеживши обсяг самих трансфертів. Відтак, дієвість таких соціальних програм сумнівна.
Перспективи. В рамках пом’якшення негативних наслідків коронакризи за рахунок коштів бюджету в Україні запроваджено такі новації соціального захисту населення: спрощення умов участі у програмі житлових субсидій; лібералізація умов отримання виплат безробітним; посилення соціального захисту сімей з дітьми; додатковий соціальний захист пенсіонерів; посилення соціального захисту осіб, які надають соціальні послуги. проте обсяги фінансування бюджетних програм соціального захисту населення, безпосередньо спричинених заходами протидії епідемії коронавірусу, виявились незначними і мали слабкий вплив на загальні обсяги видатків бюджету на соціальний захист населення.
Ключові слова: соціальний захист, бюджетні витрати, бюджет, пандемія COVID-19.
Посилання
Barker R.L. The Social Work Dictionary. 5th Edition. NASW Press, 2003. 493 p.
The Blackwell Encyclopedia of Social Work / Ed. by M. Davies. URL: http:cenbooks. infobrufile.php?id=0631214518
Медяник В. А. Поняття державної соціальної політики: адміністративно- правовий аспект. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 3. С. 528–531.
Крюков О. Соціальна політика як необхідна умова функціонування соціальної держави. Актуальні проблеми державного управління. 2010. № 1. С. 31–37.
Гілко В., Кормич Л., Гансова Е. Соціальні орієнтири державної політики. Діагностика соціального розвитку Одеського регіону: моногр. Одеса : ОРІДУ, 2005. 376 с.
Крупнік А. Соціально-захисна спрямованість державної соціальної політики в умовах трансформації українського суспільства : моногр. Одеса, 2002. 169 с.
Сергієнко О. Соціальна політика в сучасному світі та в Україні. Україна: аспекти праці, 2002, № 1. С. 31–37.
Оберван О. Р. Економічна сутність соціальної політики в умовах формування інноваційної економіки в Україні. Ефективна економіка, 2012, № 5. URL: http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1143. (дата звернення 26.07.2022).
Бюджетний кодекс : Закон України вiд 08.07.2010 р. №2456-VI. URL: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=2456-17
Монаєнко А. Організація, форми і методи фінансування видатків бюджету. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, 2009, № 1. URL: https://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/ nvsy/01_2009/09maofvb.pdf
Польшинська К. Поняття та сутність правового регулювання видатків місцевих бюджетів. Молодий вчений, 2016, № 2 (29), С. 209–213.
Загальна декларація прав людини ООН, № 995-015 від 10.12.1948 р. URL: http://zakon1.rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main.cgi
Kozlovskyi S., Bilenko D., Dluhopolskyi O., Vitvitskyi S., Bondarenko O., Korniichuk O. Determinants of COVID-19 death rate in Europe: empirical analysis. Problemy Ekorozwoju - Problems of Sustainable Development, 2021, Vol. 16 (1), 17–28.
Simakhova A., Dluhopolskyi O., Kozlovskyi S., Butenko V., Saienko V. Healthcare sector in European countries: assessment of capacity under COVID-19 pandemic. Problems and Perspectives in Management, 2022, Vol. 20 (1), 22–32.
Polianovskyi H., Zatonatska T., Dluhopolskyi O., Liutyi I. Digital and technological support of distance learning at universities under COVID-19 (case of Ukraine). Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 2021, Vol. 13 (4), 595–613.
Длугопольський О., Длугопольська Т. Концепція безумовного базового доходу як альтернатива Бісмарківській моделі держави добробуту: від теоретичних студій до експериментальних практик. Економіка: реалії часу. 2017. № 2 (30). С. 32–46.
Горин В., Булавинець В. Перспективи заснування суверенного фонду добробуту в Україні у контексті реагування на новітні виклики суспільному добробуту. Економічний дискурс. 2020. Вип. 2. С. 109–116.
Малиняк Б., Онуфрик М. Придбання соціальних послуг органами місцевого самоврядування у приватних суб’єктів: проблеми адміністрування та фінансування. Вісник Тернопільського національного економічного університету. 2020. Вип. 3. С. 86–101.
Малиняк Б., Горин В., Письменний В. #Аналізуємобюджет: доступно про головне : посіб.; за ред. Б. Малиняка. Тернопіль : Zazaprint, 2017. 78 с.
Schick А, Keith R., Davis E. Manual on the Federal Budget Process. CRS Report 91-902 GOV, December 24, 1991. 218 p.
Adizes I. On Effectiveness and Efficiency and Their Repercussions, 2020. URL: http://www.management.com.ua/notes/effectiveness_and_efficiency.html
Ефективність державного управління / За ред. І. Розпутенка. Київ : К.І.С., 2002. 420 с.
Про результативні показники бюджетної програми: Наказ Міністерства фінансів України № 1536 від 20.12.2010 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ z1353-10
Інструкція з підготовки бюджетних запитів головними розпорядниками бюджетних коштів до проєкту бюджету громади на 2022 р. URL: https:// mkocubynska-gromada.gov.ua/news/1633433121
Видатки зведеного бюджету України. URL: https://openbudget.gov.ua/national- budget/expenses?class=program&view=table
Горин В. П. Фінансовий механізм забезпечення суспільного добробуту: теоретична концептуалізація та проблеми функціонуванн : моногр. Тернопіль : ТНЕУ, 2020. 516 с.
Кізима Т. О. Фінанси домогосподарств: сучасна парадигма та домінанти розвитку : моногр. Київ : Знання, 2010. 431 с.
Соціальний захист населення України у 2020 р.: Статистичний збірник. Відп. за вип. І. Сеник. Київ : Державна служба статистики України, 2021. 122 с.
Насібова О. В. Фінансовий механізм соціального захисту як інструмент регулювання рівня життя населення. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 10. С. 48–54.
Міжнародні співставлення та позиціонування України за показниками бідності. [Бідність в Україні: міжнародний та регіональний вимір] : Матеріали круглого столу «Реалії та перспективи подолання бідності в Україні». Київ : ТОВ «Інформаційно-аналітична фірма ЕКСОР», 2010. 35 с.
Іщук Л. Роль бюджетів у фінансуванні соціальної сфери: теоретичні та практичні аспекти. Економічний форум. 2020. № 3. С. 110–117.
Сателітний рахунок охорони здоров’я в Україні у 2019 р. URL: http://www.ukrstat. gov.ua
Програма медичних гарантій: впровадження в Україні. Міністерство охорони здоров’я. URL: https://moz.gov.ua/uploads/0/3798-programa_medicnih_ garantijvprovadzenna_v_ukraini.pdf
Венцель В., Пилипів В., Слободян Р. Впливпандемії COVID-19 на місцеві фінанси. Аналітичний звіт. Київ : U-LEAD з Європою, 2021. URL: https://decentralization. gov.ua/uploads/library/file/716/ULEAD_COVID19_Report_29.04.2021_.pdf
Pandemic hits EBRD regions harder than advanced Europe – survey. URL: https:// www.ebrd.com/news/2020/pandemic-hits-ebrd-regions-harder-than-advanced- europe-survey.html
Ломоносова Н., Боброва А. Коронавірус і соціальний захист: між реформою і кризою, 2020. URL: https://cedos.org.ua/researches/koronavirus-i-sotsialnyi- zakhyst-mizh-reformoiu-i-kryzoiu
Сініцина І. Забезпечення адресності соціальної допомоги за допомогою бального методу з’ясування ступеню нужденності заявників: огляд літератури. Київ : CASE-Україна, 2011. 46 с.
