Облік агродіяльності з використанням індивідуальних електронних кадастрових карт

Анотація

Вступ. Діджиталізація земельних відносин привела до розробки та імплементації загальнодержавних електронних геокадастрових карт. проте розвиток геоінформаційних технологій уможливив господарське використання агропідприємствами електронних кадастрових мап для цілей оптимізації агроменеджменту. Оскільки ефективне управління ґрунтується на обліковій інформації, першочергово удосконалення потребує облік агродіяльності в умовах використання індивідуальних кадастрових карт.

Мета статті – удосконалення обліку агродіяльності для інформаційної підтримки агроменеджменту, що передбачає управління земельними ресурсами агропідприємств, в умовах застосування індивідуальних електронних кадастрових карт. 

Методи. У процесі виконання наукового дослідження для реалізації його мети використані системний методичний підхід у поєднанні з інноваційним, функціональним методами та методичними інструментаріями узагальнення, бібліографічного і компаративного аналізу.

Результати. Обґрунтовано доцільність персоналізації використання інформації з Державного геокадастру для формування індивідуальних електронних кадастрових мап, що цінно для обліку та управління агродіяльністю. розроблено порядок поділу й об’єднання земельних ділянок у просторово-територіальних межах, регламентованих Державним геокадастром, з присвоєнням індивідуальних ідентифікаційних номерів, що є основним принципом формування індивідуальних електронних кадастрових карт. Доповнено інформаційне наповнення індивідуальних електронних кадастрових мап деталізованими та різносторонніми даними для оптимізації методики та організації обліку агродіяльності у взаємозв’язку з менеджментом агропідприємств. Виявлено труднощі в інформаційному забезпеченні інвентаризації земельних угідь та запропоновано шляхи їх вирішення через налагодження достовірного та своєчасного обліку в умовах застосування індивідуальних кадастрових мап. Удосконалено облік агродіяльності за земельними ділянками з використанням геокадастрових електронних карт у частині: ідентифікації виробничих та загальновиробничих витрат на вирощування агропродукції; виокремлення центрів відповідальності та центрів витрат для встановлення підзвітності працівників за результати агродіяльності; вторинної інвентаризації угідь за допомогою супутникового, аеровізуального моніторингу дронами та документальних звернень до державних електронних реєстрів; контролю за станом ґрунту та обліку завданих збитків на основі агрохімічної паспортизації земельних наділів тощо.

Перспективи. Використання індивідуальних електронних кадастрових мап в обліку формує унікальну базу різносторонніх та деталізованих даних на мікрорівні, що необхідні для оптимізації агроменеджменту. Використання систем супутникового позиціонування та аеровізуального моніторингу в обліку агродіяльності потребує уникнення значних методичних та організаційних обмежень, що є предметом наступних науково-практичних пошуків.

Ключові слова: облік, агродіяльність, геоінформаційні технології, кадастрові карти, електронні карти земельних ділянок.