Концептуальні візії регіональної та глобальної безпеки
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2020.02.148Анотація
Вступ. Під впливом процесів глобалізації та регіоналізації розвиток світової економіки стає більш динамічним, але одночасно суперечливим, створюючи нові виклики та загрози як для окремих країн, так і цілих регіонів. Це загострює
актуальність формування гнучких систем безпекової взаємодії та пошуку шляхів вирішення проблем регіональної і глобальної безпеки.
Мета дослідження – систематизація досліджень з питань управління регіональною та глобальною безпекою та огляд балансу геополітичних сил на теренах Європи.
Методи дослідження. Дослідження здійснено із використанням методів: аналізу та синтезу – для характеристики сучасного мейнстриму теоретичних розвідок у сфері регіональної безпеки; компаративного аналізу – для порівняння структур управління регіональною безпекою у різних частинах світу; дедукції та індукції – для формування концептуальної моделі глобального врядування; табличного та візуального методів – для наочного подання матеріалу.
Результати. В роботі розглянуто теоретичні підходи до трактування регіональної безпеки. Зазначено, що управління регіональною безпекою являє собою комплекс інститутів і заходів на трьох рівнях: глобальному, регіональному і національному. Представлено номенклатуру різних типів структур управління регіональною безпекою, яка включає регіональний баланс сил і ad hoc (неформальні) альянси; регіональну узгодженість; регіональну кооперовану безпеку; регіональний колективний захист; регіональну колективну безпеку; плюралістичну спільноту безпеки. Встановлено, що управління регіональною безпекою забезпечується не лише вузькоспеціалізованими чи формальними структурами, але й багатоцільовими регіональними організаціями, які першопочатково переслідували поєднання економічних і політичних цілей із зростаючими таргетами безпеки.
Систематизовано концептуальні варіанти управління регіональною безпекою на глобальному рівні та рівні регіонів. На основі аналізу механізмів глобального менеджменту представлено власне бачення взаємозв’язків між суб’єктами світових управлінських процесів.
Висновки. Кризові явища останніх десятиліть засвідчили, що жодна група суб’єктів глобального менеджменту, що діяла б самотужки, не може ефективно мінімізувати глобальні ризики, які є одночасно викликом для лідерів у сфері бізнесу та політиків у будь-якій країні. Саме тому незаперечним є той факт, що глобальні проблеми потребують глобального управління (особливо в сфері безпеки), головною ціллю якого має стати забезпечення глобальної стабільності та стійкого розвитку.
Ключові слова: регіональна безпека; глобальна безпека; управління регіональною безпекою; світовий порядок; глобальне управління.
Посилання
Lake D., Morgan P. Regional orders: Building security in a new world. Penn State Press, 2010.
Adler E., Barnett M., and Smith S., eds. Security communities. Vol. 62. Cambridge University Press, 1998.
Solingen E. Regional orders at century’s dawn: global and domestic influences on grand strategy. Vol. 77. Princeton University Press, 1998.
Lemke D. Regions of war and peace. Vol. 80. Cambridge University Press, 2002.
Buzan B. et al. Regions and powers: the structure of international security. Vol. 91. Cambridge University Press, 2003.
Katzenstein P. A world of regions: Asia and Europe in the American imperium. Cornell University Press, 2015.
Börzel T., Risse T., eds. The Oxford handbook of comparative regionalism. Oxford University Press, 2016.
NATO. The Secretary General’s Annual Report 2019. URL: https://www.nato.int/ (дата звернення: 16.03.2020).
EDA. Defence Data Portal. URL: http://www.eda.europa.eu/info-hub/defence-data- portal (дата звернення: 16.03.2020).
Организация Договора о коллективной безопасности. URL: http://www.dkb.gov. ru/start/index.htm (дата звернення: 16.03.2020).
Stockholm International Peace Research Institute.»Trends in World Military Expenditure, 2019». URL: https://www.sipri.org/sites/default/files/2020-04/fs_2020_ 04_milex_0_0.pdf.
Коломієць О. Імперативи реформування ОБСЄ як чинник стабілізації системи європейської безпеки. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. 2019. № 2 (12). С. 102-117.
Грицяк І. Глобальне врядування: теоретико-практичні аспекти. URL: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpndidps/2011_1/Zmist_2011_1/Grytsyak_I.pdf (дата звернення: 26.04.2019).
Основні тренди глобального розвитку: ризики та нові можливості для України. Аналітична записка відділу глобалістики та безпекових стратегій. URL: http:// www.niss.gov.ua/articles/701/ (дата звернення: 16.12.2019).
Global Risks 2012. Seventh Edition. An Initiative of the Risk Response Network.
– World Economic Forum, 2012. URL: www.weforum.org (дата звернення: 15.04.2019)
Поручник А., Гайдай Ю. Формування інституційних передумов системи глобального управління. URL: http://ir.kneu.kiev.ua:8080/handle/2010/124 (дата звернення: 14.04.2018).
Лизун М. В., Ліщинський І. О. Глобальне управління в контексті формування світового економічного порядку. Наука молода. 2013. Вип. 20. С. 40-46.
Лук’яненко Д., Кальченко Т. Стратегії глобального управління. К., 2009. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mep/2009_8_9/08-3612/2_Lukyanenko_ Kalchenko.pdf (дата звернення: 26.02.2020).
Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств. Доповідь Римському клубові. К.: Основи, 1993. 238 с.