СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ ПОЛЮСІВ ЗРОСТАННЯ В БОЛГАРІЇ

Анотація

Розглянуто передумови та основні віхи запровадження Національної стратегії регіонального розвитку Болгарїі 2012-2022рр., її відповідність європейським рамковим документам, зокрема Стратегії “Європа 2020” та “Територіальному порядку денному ЄС 2020”. Наведено класифікацію регіонів Болгарії згідно з NUTS та їх загальну характеристику. Проаналізовано асиметричність демографічного та соціально-економічного регіонального розвитку Болгарії Продемонстровано, що великі міста-генератори зростання та розвитку нерівномірно поширені по території країни, що породжує і накопичує проблеми “центру-периферії”, а мережа малих та середніх міст Болгарії поширена досить збалансовано по всій країні, що вигідно з точки зору обслуговування сільських районів навколо них. Представлено болгарську мережу так званих функціональних урбаністичних ареалів згідно з ESPON із виділенням метрополій європейського, міжнаціонального /національного та регіонального /локального знамення. Розглянуто основні аспекти Спільної програми просторового розвитку країн Вишеградської четвірки, Болгарії і Румунії, в якій окреслюються “полюси розвитку”, що являють собою осередки міських агломерацій, які впливають на прилеглі зони, а та­кож “осі розвитку”, тобто території, які з’єднують окремі полюси за наявності тран­спортної та іншої інфраструктур. Проаналізовано болгарську модель територіально- урбанізаційної структури, що включає в себе комбінацію з трьох основних елементів: ієрархічну систему міст-центрів; основні і другорядні осі розвитку; територіальної структури трьох основних типів (природничо-неурбанізовані, периферійні слабо урбанізовані та центральні сильно урбанізовані). Вказано, що ієрархічна система міст-центрів Болгарії представлена п’ятьма рівнями: столиця - центр європейського значення; великі міста - центри національного значення; середні міста - центри регіонального значення; невеликі міста мікрорегіонального значення; дрібні міста і села. Уточнено, що як головні осі міського розвитку на території країни введені два паралельних і три меридіанних коридори. Показано, що просторова модель детермінує інструменти підтримки районів та міських центрів, де доречно сконцентрувати активну соціально-економічну діяльність з метою досягнення національного зростання; районів і населених пунктів, де необхідні заходи для підтримки відстаючих секторів соціально-економічного розвитку; областей, де необхідно докласти серйозних зусиль для збереження і підтримки природного балансу та біорізноманіття.