Маркери розширення інформаційної інфраструктури облікової системи сучасних бізнес-комунікацій
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2021.03.125Анотація
Вступ. Модернізація контенту бухгалтерської науки, яка сьогодні відбувається під впливом зростання інформаційних запитів, а відповідно, і сучасних інформаційних систем та інформаційних технологій, актуалізують доцільність вироблення адекватної до нових умов бізнес-комунікацій облікової парадигми. Йдеться про зміни в обліковій методології та практиці у контексті розвитку як теоретичних положень, так і практичних рекомендацій щодо нових методів автоматизації облікових потоків, а отже, розширення інформаційної інфраструктури, яка постійно оновлюється.
Мета дослідження – обґрунтувати необхідність адаптації облікової системи до умов цифрової економіки та визначити ключові маркери розширення інформаційної інфраструктури сучасних бізнес-комунікацій.
Методи. У процесі дослідження нової філософії поглядів щодо розвитку облікової методології, яка успішно реалізується через концепцію сталого розвитку, конвергенцію національних стандартів до міжнародних стандартів, хмарні, блокчейн-технології, використовувалися загальнонаукові методичні прийоми, зокрема індукції та дедукції. Структурно-логічний та семантичний аналіз – для уточнення та впорядкування методичних підходів щодо вибору моделі формування інформаційної інфраструктури в системі сучасних бізнес-комунікацій; групування та класифікації – для обґрунтування переваг інформаційних систем, які побудовано на основі журналу господарських операцій обраної облікової системи (програми). Інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних учених з питань якісних змін в інфраструктурі інформаційного забезпечення сучасних бізнес-комунікацій, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій, результати особистого досвіду та спостережень.
Результати. Обґрунтовано логічний взаємозв’язок змін в обліку у контексті розвитку як теоретичних положень, так і практичних рекомендацій щодо розширення і модернізації його методології та інформаційної інфраструктури сучасних бізнес-комунікацій через цифрові технології, які пропонують нові методи автоматизації облікових потоків. Охарактеризовано нову філософію поглядів щодо розвитку облікової методології, яка успішно реалізується через концепцію сталого розвитку, конвергенцію національних стандартів до міжнародних стандартів, хмарні, блокчейн-технології, у зв’язку з чим визначено ключові маркери розширення інформаційної інфраструктури, яка постійно оновлюється. У контексті вибору моделі формування інформаційної інфраструктури в системі бізнес-комунікацій запропоновано звернути увагу на такий визначальний інтегрований інструмент управління, як корпоративна інформаційна система, яку розглядаємо як сукупність інформаційних систем окремих підрозділів підприємства, об’єднаних загальним документообігом, які, виконуючи локальні завдання з управління ухваленням рішень, в комплексі забезпечують необхідне інформаційне забезпечення. Проаналізовано більшість інформаційних систем, які побудовано на основі журналу господарських операцій обраної облікової системи (програми). У зв’язку з цим охарактеризовано результативність інформаційних систем, побудованих на основі облікового модуля.
Перспективи. подальші наукові дослідження доцільно проводити у напрямку розкриття організаційних та методичних інструментів цифрової трансформації облікової системи, глибокого аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників інформатизації, дослідження переваг та недоліків наявних цифрових технологій. У зв’язку з цим перспективними дослідженнями у цьому контексті є напрацювання методологічних основ для формування оптимальних моделей інформаційної інфраструктури в умовах оцифрування економіки та бізнес-комунікацій.
Ключові слова: облікова система, інформаційна інфраструктура, бізнес- комунікації, автоматизована система обліку, хмарні технології.
Посилання
Кундря-Висоцька О. Інформаційна інфраструктура сучасних бізнес-комунікацій в бухгалтерському обліку. VІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 20-й річниці створення кафедри аудиту КНЕУ «Облік, аналіз, аудит та оподаткування в умовах сталого розвитку». Київ : КНЕУ, 2020. С. 425–427.
Розвиток бухгалтерського обліку в умовах глобалізації та інформатизації суспільства : моногр. ; О. В. Пальчук, В. М. Савченко, І. В. Рузмайкіна та ін; за ред. Г. М. Давидова. Кропивницький : ПП «Ексклюзив-Систем», 2017. С. 26.
Інформаційна інфраструктура. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki
Управлінські інформаційні системи в обліку та оподаткуванні : навч. посіб. ; В. М. Краєвський, Л. В. Титенко, Т. М. Паянок, Н. В. Параниця, С. В. Богдан. Ірпінь, 2020. 294 с.
Україна 2030Е – країна з розвинутою цифровою економікою. https://strategy. uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html
Писаревська Т. А. Інформаційні системи обліку та аудиту : навч. посіб. Київ : КНЕУ, 2004. 369 с.
Спільник І., Палюх М. Бухгалтерський облік в умовах цифрової економіки. Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації. 2019. Вип. 1-2. С. 83–96.
Семанюк В. З. Інформаційна теорія обліку в постіндустріальному суспільстві : моногр. Тернопіль : ТНЕУ, 2018. 392 с.
Попова В. Д., Кулилюк Н. М. Бухгалтерська звітність у системі інформаційного забезпечення управління підприємством. 2018. URL: http://economyandsociety. in.ua/journal/18_ukr/139.pdf.
Кундря-Висоцька О. П., Любенко А. М., Демко І. І. Сучасна облікова система в контексті її поліфункціональності. Вісник Університету банківської справи. 2019. № 1 (34). С. 78–85. URL: http// dspace. ubs. edu. ua/ jspui/ handle/ 123456789/1971?mode=full.
