Організаційні та методичні аспекти диференціації функціонального завантаження в «обліковій системі координат»

Анотація

Вступ. Сучасний розвиток облікової системи на інтеграційних засадах доводить і   констатує необхідність поєднання у суцільний інформаційний простір облікових та аналітичних інструментів з метою створення сприятливих умов формування затребуваних управлінських рішень. Такі процеси потребують постійного теоретичного осмислення, а нові методологічні інструменти потребують системного обґрунтування на предмет їх «цільового застосування» в системі обліково-аналітичного забезпечення. Зазначене свідчить про актуальність обраної теми, що визначило напрями дослідження, та потребує поглибленого наукового дослідження як методологічної, так і прагматичної компоненти в контексті методичного та організаційного підходів.

 Мета дослідження полягає в тому, щоб конкретизувати та розкрити спектр тих організаційних та методичних інструментів у сучасній обліковій системі, які якнайбільш об’єктивно окреслюють її новітній формат як у контексті забезпечення інформаційних запитів, так і в плані завантаження фахівців в «обліковій системі координат».

Методи. У процесі дослідження розподілу функцій між складовими обліково-аналітичної системи та функціональних обов’язків між працівниками облікової служби у контексті виконання широкого спектра поточних та стратегічних завдань управління використовувалися загальнонаукові методичні прийоми, зокрема індукції та дедукції: структурно-логічний та семантичний аналіз – для уточнення та впорядкування обґрунтування позиціонування сучасного обліку в системі інформаційного забезпечення менеджменту; групування та класифікації – для обґрунтування розширення методичних засад і систематизації класифікаційних ознак функцій бухгалтерського обліку.

 Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з питань розширення функціонального завантаження обліково-аналітичної системи, а відповідно і фахівців, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій, результати особистого досвіду та спостережень.

 Результати. У «новітній» метатеорії бухгалтерського обліку актуальною є проблема систематизації як методичних, так і організаційних підходів у сучасній обліково-аналітичній системі. На сьогодні рівень управління в рамках системи обліково-аналітичного забезпечення вимагає розподілу функцій між її складовими та функціональних обов’язків між працівниками облікової служби у контексті виконання широкого спектра поточних та стратегічних завдань управління. Відповідно простежується чітка динаміка до зростання завдань та вимог до професії бухгалтера.

 Оскільки бухгалтерський облік тісно переплітається з менеджментом у єдиній обліково-аналітичній системі, деякі експерти бухгалтерський облік розглядають, як інформаційне забезпечення для менеджменту, інші – лише як його складову. Саме через наявність різних співвідношень між системою обліку та менеджментом виникають проблеми на місцях щодо розподілу функціональних обов’язків та репрезентації результатів опрацювання інформаційних масивів. В результаті цього керівники не мають можливості побудувати єдину концепцію розвитку бізнесу, поєднуючи між собою облік та менеджмент. У   дослідженні обґрунтовано необхідність коригування та доповнення функцій інформаційного циклу в обліковій системі в частині поглиблення зв’язків між функцією обліку й іншими функціями управлінського циклу, оскільки сучасний розвиток облікової системи на інтеграційних засадах доводить і констатує необхідність поєднання у суцільний інформаційний простір облікових та аналітичних інструментів.

 Проаналізовано консервативні підходи щодо функціонального завантаження фахівців в обліковій системі координат та їх негативний вплив на очікуваний результат. Розкрито спектр тих організаційних та методичних інструментів у сучасній обліковій системі, які якнайбільш об’єктивно виражають її новітній формат як у контексті забезпечення інформаційних запитів, так і в плані завантаження фахівців в «обліковій системі координат».

 Проаналізовано тенденції впливу трансформаційних та інтеграційних суспільно-економічних процесів на злам стереотипів в обліку, що загострило проблему чіткого виокремлення, диференціації функціонального навантаження в обліковій системі, а відповідно й ролі фахівця з обліку в інформаційному забезпеченні управління.

Перспективи. Подальші наукові дослідження доцільно проводити у напрямку розкриття організаційних та методичних інструментів у сучасній обліковій системі, які якнайбільш об’єктивно визначають її новітній формат.

 Диференціацію функціонального завантаження в обліково-аналітичній системі варто досліджувати за двома ієрархічними рівнями: перший рівень – вирішення системно-цільових завдань, а другий – технологічні функції, які повинні мати чітко виражений зміст, процедуру здійснення і структуру, у рамках якої завершується організаційне виокремлення фахових, кваліфікаційних одиниць. Такий підхід дасть змогу формувати ідеальну конструкцію, яка забезпечує інформаційну підтримку оптимальних управлінських рішень і дозволяє оцінити інформаційний потенціал обліково-аналітичної системи загалом та окремо взятого підприємства.

 Ключові слова: облікова система, функції бухгалтерського обліку, менеджмент, аналіз, контроль.