Детермінанти розвитку людського капіталу та національної економіки: економіко-математичне моделювання взаємозв’язку

Автор(и)

  • Віталія Койбічук Сумський державний університет
  • Сергій Дрозд Сумський державний університет

DOI:

https://doi.org/10.35774/

Ключові слова:

національна економіка, здоров’я, нормалізація, інтегральний показник, регресійний аналіз

Анотація

Вступ. Зв’язок між здоров’ям населення як людського капіталу та національною економікою складний та багатогранний. З одного боку, здоров’я людей впливає на їхню продуктивність, працездатність та креативність, що, відповідно, впливає на економічні показники країни. З іншого боку, економічні умови в країні впливають на доступність та якість медичних послуг, харчування, житла та інших факторів, що визначають багатогранну сутність здоров’я людей.

Мета дослідження – розробити інтегральні показники здоров’я як основної компоненти людського капіталу та національної економіки; перевірити чотири гіпотези: гіпотези H1 та H2, спрямовані на перевірку значущості взаємозв’язків інтегральних показників; гіпотезу H3 – перевірка впливу показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки; гіпотезу H4, присвячену питанню, чи здійснюють вплив показники національної економіки на інтегральний показник здоров’я.

Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на методах пошуку, аналізу та нормалізації даних, багатовимірного статистичного аналізу. Інтегральні показники здоров’я та національної економіки розроблено з використанням методики аналізу головних компонент у програмному забезпеченні Statistica 12 за допомогою адитивної згортки. Така методика дала змогу визначити вагові значення для кожного компонента, що входять до складу інтегральних показників. Для визначення значущості взаємозв’язків в отриманих парних регресіях для інтегральних показників та в моделях, що описують вплив показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки, вплив показників національної економіки на інтегральний показник здоров’я використано статистичні критерії Ст’юдента, Фішера, значення коефіцієнтів детермінації, інтервалів довіри та рівня значущості з використанням програмного забезпечення Stata 18.

Результати. У процесі дослідження зібрано базу даних з дев’ятнадцяти макропоказників для 38 країн світу, пов’язаних зі сферою охорони здоров’я та національною економікою, що виміряні в різних шкалах та одиницях виміру. Дані нормалізовані для подальшого алгоритму перевірки чотирьох гіпотез дослідження. Інтегральні показники обчислені за допомогою адитивної згортки з урахуванням значень вагових коефіцієнтів для факторів-стимуляторів та факторів- дестимуляторів людського капіталу та національної економіки. Відповідно до запропонованих гіпотез проведено чотири регресійних аналізи. З’ясовано, що при зміні інтегрального показника національної економіки на одиницю інтегральний показник здоров’я буде змінюватися на 0,9305. За зворотної ситуації показник національної економіки буде змінюватися на 0,3214 за зміни інтегрального показника здоров’я на свою одиницю виміру. Аналіз впливу складових національної економіки на інтегральний показник здоров’я виявив статистично значущий позитивний вплив трьох показників: індексу свободи ведення бізнесу, свободи торгівлі, валового національного доходу на душу населення. Аналіз впливу складових сфери охорони здоров’я на інтегральний показник національної економіки не виявив жодного статистично значущого показника.

Перспективи спрямовані на подальший розвиток науково-методичного забезпечення моделювання впливу людського капіталу як базової компоненти економіки здоров’я на ефективність національної економіки та впровадження практичних заходів для підвищення рівня людського капіталу, що залежить від значень показників національної економіки певної країни. Отримані значення інтегральних показників для країн дослідження, по-перше, надають інформацію про їхній рівень людського капіталу та національної економіки, по-друге, характеризують їхнє становище у сфері економіки та здоров’я. А значення впливу показників національної економіки на інтегральний показник людського капіталу дасть змогу усвідомити керівним органам відповідної країни тенденції до змін, розроблення подальших політик, впроваджених реформ у галузях національної економіки та здоров’я.

Біографії авторів

  • Віталія Койбічук, Сумський державний університет

    кандидатка економічних наук, доцентка, завідувачка кафедри економічної кібернетики

  • Сергій Дрозд, Сумський державний університет

    здобувач ступеня доктора філософії, спеціальність «Економіка»

Посилання

Мокрецов С. Є. Оцінка якості життя населення як інтегральний показник для коригування державної політики охорони репродуктивного здоров’я. Економiка та держава. 2012. URL: http://www.economy.in.ua/pdf/6_2012/29.pdf

Подольчак Н. Ю., Хім М. К. Міжнародні інтегральні показники оцінки ефективності роботи державних службовців у країнах єс. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. 2020. URL: https://web.archive.org/ web/20201211231421id_/http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2020/ nov/22597/vse-61-72.pdf

Войтко С. В., Покрас О. С. Знаходження інтегрального показника конкурентоспроможності країн в аспекті територіального брендінгу. Наукова періодика України. 2016. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4726

Havrylenko, M., Shiyko, V., Horal, L., Khvostina, I., & Yashcheritsyna, N. Economic and mathematical modeling of industrial enterprise business model financial efficiency estimation. E3S Web of Conferences. 2020. 166. URL: https://doi.org/10.1051/ e3sconf/202016613025

United Nations Development Programme Human Development Index (HDI). 2024. URL: https://hdr.undp.org/data-center/human-development-index#/indicies/HDI

Eurostat. Смертність за віком і статтю. 2024. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/ databrowser/view/DEMO_MAGEC/default/table

Global Health Security Index. 2024. URL: https://ghsindex.org/

Організація економічного співробітництва та розвитку. Стан здоров’я. Очікувана тривалість життя при народженні. 2024. URL: https://stats.oecd.org/index. aspx?queryid=24879

Eurostat. ВВП та основні компоненти. 2024. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/ databrowser/view/nama_10_gdp/default/table?lang=en

Організація економічного співробітництва та розвитку. Валовий національний дохід на душу населення. 2024. URL: https://data.oecd.org/natincome/gross- national-income.htm

Braeken, J., & van Assen, M. A. L. M. An empirical Kaiser criterion. Psychological Methods. 2017. 22(3), 450–466. URL: http://dx.doi.org/10.1037/met0000074

The Heritage Foundation. Index of economic freedom. 2021. URL: https://www. heritage.org/index/ranking

Терещенко К. Психічне здоров’я та благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2023. № 2–3 (29). URL: https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.11

Chemeris, O. S., Dubgorn, A. S., & Tick, J. Development of a Methodology for Integral Assessment of the Effectiveness of Medical Organizations Under Conditions of Changes in the Main Business Processes in the Health Care System. In Lecture Notes in Networks and Systems. 2023. Vol. 684 LNNS. URL: https://doi.org/10.1007/978-3- 031-32719-3_46

Martiny, M. Labour safety and health protection – Integral elements of corporate culture and business success. VGB PowerTech. 2004. 84(4), 38-41+6.

Завантаження

Опубліковано

2024-08-04

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Койбічук, Віталія, and Сергій Дрозд. “Детермінанти розвитку людського капіталу та національної економіки: економіко-математичне моделювання взаємозв’язку”. Вісник Економіки, no. 2, Aug. 2024, pp. 8-26, https://doi.org/10.35774/.

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.