Конкурентоспроможність національної економіки: роль ефективності системи вищої освіти

Анотація

Вступ. Людський капітал – основа конкурентоспроможної країни. Країни з меншим фінансовим капіталом мають менше коштів і можливостей витрачати на ефективну вищу освіту, що зумовлює відплив людського капіталу до країн із високим рівнем конкурентоспроможності, зокрема з показником більшого ВВП на душу населення. В рамках діяльності Світового банку розраховується індекс людського капіталу, що є частиною Human Capital Project та має значення від 0 до 1, де чим більше значення, тим кращий показник. Для України, за даними Світового банку даних, такий показник сягає значення у 0,6, що відповідає рівню таких країн як Албанія, Боснія та Герцоговина, Болгарія, Косово, та Молдова. Для сусідніх країн-членів Європейського союзу значення рівне 0,7, а саме для: Польщі, Словаччини, та Румунії. ЗВО навчає частину населення, а її освітня діяльність збільшує людський капітал. Так само дослідницька та трансферна діяльність ЗВО генерує наукові та технологічні знання, які приводять до економічного зростання, зокрема збільшення ВВП.

Мета дослідження. Мета дослідження – визначення ролі системи вищої освіти у впливі на конкурентоспроможність національної економіки.

Методи. Дослідження базується на відкритих даних Світового банку, Організації економічної співпраці та розвитку.

Результати. Результатами дослідження є визначення впливу фінансування вищої освіти на конкурентоспроможність держави. Зокрема, після аналізу ВВП Європейських країн та основних індексів, які враховують освітню діяльність та або її результати, стає очевидним, що країни з вищим реальним обсягом фінансування вищої освіти демонструють вищі показники у рейтингах ключових індексів, таких як інтелектуального капіталу та людського розвитку. Це забезпечує їм потенціал для подальшого економічного зростання. Інвестування у вищу освіту прямо впливає на підвищення ВВП та показників доходів на душу населення, тож країни, які інвестують більше у вищу освіту, мають кращі перспективи для підвищення ВВП та показників доходів на душу населення.

Перспективи. Перспективами подальших досліджень є визначення напрямів фінансування вищої освіти з метою визначення ефективної відсоткової ставки у відношенні до ВВП, для країн, які мають низький ВВП. Визначення реального розміру фінансування на одного здобувача вищої освіти, який здатний забезпечити можливості привернення інвестицій у країну, повернення інтелектуального капіталу та зменшення відпливу мізків, розвитку нових технологій та забезпечення економічного зростання.