Детермінанти та фактори впливу інтелектуального потенціалу на цифрову конкурентоспроможність країни і мобільність бізнесу

Анотація

Вступ. Цифрові зміни, що притаманні сучасним економічним відносинам, вимагають усвідомленого їх сприйняття всіма економічними учасниками та швидкої адаптації до них. Беззаперечною умовою є розвиток інтелектуального людського капіталу, цифрового підприємництва й інноваційності економіки, що ґрунтуються на розширенні наявних знань, розкритті талантів, посиленні наукових досліджень.

Мета статті – оцінювання впливу факторів на цифрову конкурентоспроможність країн, обґрунтування значимості людського потенціалу для ефективності цифрового підприємництва, а також визначення пріоритетів розвитку освіти з використанням цифрових технологій.

Методи. У процесі опрацювання наявних у науковій літературі матеріалів щодо розуміння рівнів цифрової конкурентоспроможності країни, факторів та субфакторів, що на неї впливають, використано методи аналізу й синтезу. Графічний і статистичний методи дали змогу візуально представити рейтинги цифрової конкурентоспроможності країн світу відповідно до субфакторів у 2019, 2021 і 2023 рр. Методи порівняння й узагальнення сприяли зіставленню рівнів цифрової конкурентної спроможності країн світу та підсумуванню наслідків впливу стану людського капіталу на розвиток інноваційної економіки, цифрового підприємництва, посилення мобільності бізнесу й цифрової конкурентоспроможності.

Результати.Виявлено,щоназростаннярівняцифровоїконкурентоспроможності країни та розвиток цифрового підприємництва в ній впливають три рівні технологічних трансформацій – організаційний, інституційний, структурний. Проаналізовано динаміку зміни рейтингу цифрової конкурентоспроможності окремих країн світу за критерієм «Знання» IMD World Digital Competitiveness Ranking у 2019, 2021 та 2023 рр. і встановлено, що лідерами все ще є США, Сінгапур, Швейцарія та Швеція. Здійснено оцінкювання таких субфакторів, як: «Талант», «Освіта та навчання», «Наукова концентрація» відповідно до критерію «Знання» рейтингу цифрової конкурентоспроможності країн, яка засвідчила, що ефективність цифрової трансформації економіки, зокрема бізнесу, прямо залежить від інтелектуального потенціалу людського капіталу, здатності його генерувати нові знання та ідеї, постійно навчатися і саморозвиватися.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень полягають у напрацюванні практичних заходів з відновлення потенціалу країни до економічного зростання, високотехнологічного та інноваційного розвитку, а також розроблення шляхів посилення її інтелектуального людського капіталу.