Філософські підходи до розуміння облікової інформації у постіндустріальному суспільстві.

Анотація

Вступ. Постіндустріальне суспільство характеризується новими вимогами до економічної інформації, яку надає система бухгалтерського обліку. Трансформація розуміння сутності економічної інформації в сучасних умовах пов’язана з низкою важливих чинників. Тому дослідження цих чинників, а також відповідних змін характеристик і сприйняття економічної інформації є актуальним напрямом наукових досліджень.

Мета. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні підходів до трактування інформації як процесу програмного породження дійсності з точки зору інформаційного моделювання економічних та соціальних явищ.

Методи дослідження. Для встановлення й ідентифікації сутності інформації в умовах постіндустріального суспільства використано такі методи: ентропійний, алгоритмічний, комбінаторний, які забезпечують кількісне визначення складності відображуваного об’єкта, процесу чи явища; синтаксичний, що вказує на внутрішні особливості процесів, що відображаються, їхню структуру, організацію, складність тощо; семантичний, що дає змогу описати зміст та новизну інформації для користувача; прагматичний, що дозволяє оцінити корисність отриманого повідомлення.

Результати. Досліджено поняття «інформація» як базовий елемент облікової науки в постіндустріальному суспільстві, яке передбачає розуміння ролі мисленнєвих процесів у пізнанні економічної реальності та створенні інформаційних матриць з метою формування на її основі моделей поведінки об’єктів / суб’єктів економічної діяльності. Визначено, що крізь призму економіки інформація взаємопов’язана з людиною, свідомістю, мисленням і сприйняттям дійсності, а економічна інтерпретація інформації передбачає розуміння категорій вартості інформації як ресурсу, товару, предмета праці тощо. Розглянуто облікову інформацію як відображення змісту відносин, що виникають у процесі діяльності економічного агента та його адаптації до зовнішнього середовища, незалежно від форми представлення цієї інформації. Акцентовано увагу на філософській інтерпретації інформації як процесу програмної генерації реальності з точки зору інформаційного моделювання економічних та соціальних явищ. Доведено, що основу цінності облікової інформації становить її корисність для конкретного управлінського рішення, а використання облікової інформації з урахуванням її цінності для управління обмежене апперцепцією та рефлексією користувачів цієї інформації.

Перспективи. Перспективним напрямом подальших досліджень є ідентифікація можливостей формування різних видів інформації для зацікавлених користувачів і розробка відповідних методик опрацювання облікових даних для реалізації в практичній площині завдання максимального задоволення їхніх інформаційних запитів.

Ключові слова: інформація, інформаційне суспільство, облікова інформація, знання, теорія обліку.