Статистичний аналіз географічної структури прямих іноземних інвестицій в Україну

Анотація

Вступ. прямі іноземні інвестиції займають вагоме місце у фінансових потоках та створюють інструменти, за допомогою яких формуються стійкі та довготривалі зв’язки між країнами. Інвестиційні потоки, які є одночасно збалансованими та географічно й кон’юнктурно непропорційними, можуть мати позитивні та негативні наслідки для економіки країни, що приймає. Особливу увагу потрібно приділяти якісним параметрам процесу іноземного інвестування, до яких можна віднести країну походження інвестицій, тобто їх географічну алокацію.

Мета. Метою статті є комплексне дослідження географічної структури прямих іноземних інвестицій в Україну впродовж усього часового періоду існування нашої держави як самостійного учасника процесу іноземного інвестування.

Методи дослідження. У процесі дослідження обраної теми використано такі методи: монографічний – з метою вивчення результатів аналітичних досліджень, об’єктом яких є процес іноземного інвестування в Україну та досліджується такий його аспект, як географічна структура іноземних інвестицій; метод розрахунку відносних величин структури – для дослідження географічної структури прямих іноземних інвестицій в Україну, що дало можливість абстрагуватися від конкретного числового виразу обсягу частин сукупності; табличний – для подання аналітичної інформації про об’єкт дослідження; графічний – для наочного подання отриманих статистичних даних щодо географічної структури прямих іноземних інвестицій в Україну.

Результати. Міжнародна інвестиційна діяльність має вагомий вплив на географічну структуру пІІ в Україну. За досліджуваний проміжок часу (1995 – кінець 2019 рр.) основними інвесторами були європейські країни. Вони експортували в Україну щорічно близько 50% від загальної обсягу інвестованого капіталу, а в 2006–2011 рр. цей показник сягнув 70%. Інвестиції з країн Європейського Союзу відіграють визначальну роль в процесі прямого іноземного інвестування України.
Згідно з даними проведеного дослідження, протягом останніх 25 років відбулися значні трансформації в територіальній географічній структурі п ІІ в Україну.Насамперед збільшилась кількість країн-інвесторів та зменшилася роль лідерів (США, Німеччини, Сполученого Королівства). Суттєво зросла роль інвестицій з країн-офшорів та країн, прирівняних до них (Кіпр, Беліз, Багамські острови, Британські Віргінські острови, Нідерланди та ін). Якщо на початку 1995 р. питома вага інвестицій з цих країн становила близько 11%, то вже на початку 1998 р. цей показник становив 20%, на початок 2008 р. – 33%, на початок 2011 р. – 51%, а на кінець 2019 р. – 60% відповідно.
Немає суттєвих інвестицій з країн південної Америки (Бразилії, Мексики та Венесуели, індустріальних країн Східної та південно-Східної Азії та Китаю, який входить до 10 провідних країн світу). Власне в цьому напрямку слід розширювати перспективне інвестиційне співробітництво шляхом укладання інвестиційних угод з урахуванням інтересів майбутніх інвесторів.

Перспективи. На нашу думку, перспективними є дослідження галузевої та територіальної структури п ІІ в розрізі найбільших країн-інвесторів, оцінювання їхнього впливу на економічний розвиток України з метою ухвалення ефективних управлінських рішень у сфері залучення іноземного капіталу.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, статистичне дослідження, структура, питома вага, країна-інвестор.