Технологічний людиноцентризм в обліку індустрії 5.0
DOI:
https://doi.org/10.35774/Ключові слова:
облік, людиноцентризм, штучний інтелект, Індустрія 5.0, агентська теорія, інституціоналізм, біхевіоризм, цифровізація обліку, облік, людиноцентризм, штучний інтелект, Індустрія 5.0, агентська теорія, інституціоналізм, біхевіоризм, цифровізація облікуАнотація
Вступ. Становлення п’ятої промислової революції актуалізує технологічний людиноцентризм як концепцію управління підприємствами на основі облікової інформації з використанням новітніх комп’ютерно-комунікаційних технологій. Особлива увага в Індустрії 5.0 приділяється визначальній ролі сучасних комп’ютерно- комунікаційних технологій у реалізації антропоцентричних пріоритетів учасників суспільної формації, зокрема у фінансово-господарській діяльності підприємств.
Мета статті полягає в позиціонуванні людиноцентричної концепції управління підприємством на основі облікової інформації як інформаційної компоненти Індустрії 5.0 з використанням новітніх комп’ютерно-комунікаційних технологій.
Методи. У процесі дослідження перпектив трансформації обліку в умовах Індустрії 5.0 використано загальнонаукові емпіричні, логічні й історичні методичні прийоми пізнання дійсності. Дослідження ґрунтуються на основі загальних методів вивчення економічних процесів, фактів та явищ з позиції бухгалтерського обліку і комп’ютерних технологій.
Результати. Обґрунтовано, що технологічний людиноцентризм стає ключовою концепцією управління підприємствами, базуючись на реалізації опортунізму, біхевіоризму, агентської теорії й інституціоналізму. Основними напрямами реалізації людиноцентризму в обліку Індустрії 5.0 визначено дотримання законів робототехніки, оптимізацію робочого часу, стимулювання креативності, професійний розвиток та забезпечення інформаційних потреб стейкхолдерів. Зазначено, що технологічний людиноцентризм сприяє зниженню інформаційних, іміджевих і соціально-економічних ризиків, водночас підтримуючи соціально- економічні інтереси громадськості, професіоналів та державних інституцій.
Перспективи. Процес становлення технологічного людиноцентризму є перманентним і багатогранним, що актуалізує нові аспекти трансформації обліку в умовах розвитку інноваційних комп’ютерно-комунікаційних технологій та потребує подальших досліджень у сфері Індустрії 5.0.
Посилання
Plašienková Zlatica, Smolková Eva. In Defence of Environmental Anthropocentrism. Studia Ecologiae et Bioethicae. 2024. № 22. URL: https://doi.org/10.21697/ seb.5816.
Samways David. The anthropocentrism thesis: (mis)interpreting environmental values in small-scale societies. Environmental Values. 2024. URL: https://doi. org/10.1177/09632719241245170.
Sikandar Syed Muhammad, Ali Syed, Hassan Zameer. Harmonizing smart city tech and anthropocentrism for climate resilience and Nature’s benefit. Social Sciences & Humanities Open. 2024. № 10. 101026. URL: https://doi.org/10.1016/j. ssaho.2024.101026.
Kotsur Vitalii, Bobina Oleg, Shapovalova Iryna, Vorchakova Iryna, Sugatska Nataliia. People-centeredness in the context of sustainable development of the country: Issues of cultural policy and ensuring intellectual security. Edelweiss Applied Science and Technology. 2024. № 8. Р. 591–599. URL: https://doi.org/10.55214/25768484. v8i6.2131.
Rae Gavin. Heidegger’s influence on posthumanism: The destruction of metaphysics, technology and the overcoming of anthropocentrism. History of the Human Sciences. 2013. № 27. Р. 51–69. URL: https://doi.org/10.1177/0952695113500973.
Дмитренко Г., Головач Н. Людиноцентрична сутність економічного розвитку. Економіка та суспільство. 2021. № (29). URL: https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2021-29-8.
Бакуліна О. С. Формування людиноцентричної моделі соціального розвитку підприємств. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2019. Вип. 2 (19). С. 99–103. URL: https://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/19_2019/16.pdf.
Згалат-Лозинська Л. О. Методологічні та соціально-технологічні засади інноваційної діяльності організацій: людиноцентричний контекст Причорноморські економічні студії. 2019. Вип. 48–3. С. 27–34. URL: https://doi. org/10.32843/bses.48-69.
Шахно А. Ю., Паустовська Т. І., Кравчук Л. М., Лашкун Г. А. Людиноцентрична складова інноваційно-інвестиційного розвитку гірничодобувного регіону. Економіка та держава. 2021. № 8. С. 37–41. URL: https://doi. org/ 10.32702/2306-6806.2021.8.37.
Головач Н. В., Дмитренко Г. А. Підвищення якості трудового потенціалу організацій з врахуванням потреб роботодавця та працівника. Вчені Записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2019. Т.: 30 (69). № 6. С. 43–48. URL: https://doi.org/ https://doi.org/10.32838/2523-4803/69-6-30.
Gatt Lucilla. Legal anthropocentrism between nature and technology: the new vulnerability of human beings.. European Journal of Privacy Law & Technologies. 2022. № 15. URL: https://doi.org/10.57230/ejplt221LG.
Муравський В. Облік та кібербезпека : монографія. Тернопіль : ЗУНУ. 2023. 200 с.
Азімов Айзек. Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2005. Т. 1. С. 16.
Zadorozhnyi Z.-M., Muravskyi M., Humenna-Derij M., Zarudna N. Innovative Accounting and Audit of the Metaverse Resources. Marketing and Management of Innovations. 2022. № 4. Р. 10–19. URL: https://doi.org/10.21272/mmi.2022.4-02.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Економіки
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
