Трансформація європейської міграційної політики в умовах глобальних і регіональних викликів

Анотація

Вступ. Міграційна криза в Європі, що розпочалася кілька років тому внаслідок масового припливу біженців з Сирії та інших країн Близького Сходу й Африки, у 2022 р. продемонструвала ескалацію у зв’язку з неспровокованою російсько-українською війною. політика у сфері міграції населення, яка еволюціонувала впродовж десятиліть під впливом внутрішніх та глобальних викликів, потребує реформування задля адаптації до нових реалій.

Мета статті полягає у дослідженні еволюції європейської міграційної політики та перспектив її реформування в умовах російсько-української війни.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у статті мети використовувались загальнонаукові й спеціальні методи, а саме: аналіз і синтез, індукція й дедукція, абстрагування і конкретизація, систематизація, а також елементи порівняльного аналізу. Методологічною базою для проведення дослідження є національні нормативно-правові акти країн ЄС та спільні документи, що регулюють процеси міграції та інтеграції іммігрантів у європейське суспільство, наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, статистичні звіти тощо.

Результати. Тенденції міжнародної міграції, розглянуті у статті, характеризуються стрімким зростанням її обсягів та зміною форми з переважно трудової міграції на приплив біженців та осіб, які шукають прихистку через політичні, переважно воєнні конфлікти, у регіонах походження. Відбувається переміщення не лише працездатного населення, а й дітей та осіб похилого віку, які потребують соціальної підтримки, але не претендують на місця на ринку праці. Основними місцями дестинації залишаються міста, переважно великі агломерації. Навантаження на державні й місцеві бюджети країн-реципієнтів, соціальну, транспортну й побутову інфраструктуру щороку збільшується, а важелі європейської політики у сфері міграції виявляють недостатню ефективність. Трансформація міграційної політики в ЄС відбувається у напрямку часткової гармонізації та консолідації зусиль з попередження негативних наслідків масового припливу біженців, а також поступової інтеграції їх у європейське суспільство. У статті розглянуто особливості національної імміграційної політики в окремих країнах ЄС та труднощі її реалізації у сучасних умовах; вказується на необхідність використання підходу інклюзивності щодо мігрантів з України.

Висновки. Майбутні дослідження важливо зосередити на вивченні досвіду країн, що є основними дестинаціями для мігрантів з України, для нівелювання негативних наслідків їх припливу та вдосконалення системи важелів інтеграції біженців у національні та спільну європейську економічні системи.

Ключові слова: міжнародна міграція, європейська криза біженців, міграційна політика, глобальні і регіональні виклики, неспровокована російсько-українська війна.