Державно-приватне партнерство у сфері підготовки кваліфікованих кадрів: сучасний стан і основні напрями розвитку

Автор(и)

  • Євген Качан Західноукраїнський національний університет
  • Богдан Калиняк Західноукраїнський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.35774/

Ключові слова:

кваліфіковані працівники, фахівці, державні та приватні навчальні заклади, публічні та приватні інституції, ринок праці, робоча сила

Анотація

Вступ. Сьогодні актуальним питанням є моніторинг потреб економіки у кваліфікованих кадрах і запобігання їхньому дефіциту. Для цього необхідно приділяти постійну увагу підготовці необхідних кадрів у навчальних закладах як державної, так і приватної форм власності. Тема підготовки кваліфікованих кадрів за умов їхнього дефіциту особливо актуальна, оскільки наявність кваліфікованої робочої сили буде запорукою відновлення національної економіки та її безпеки на майбутнє.

Мета наукового дослідження полягає в оцінюванні сучасного стану підготовки кваліфікованих кадрів для національної економіки, з’ясування тенденцій у співпраці публічних і приватних інституцій у сфері підготовки фахівців та визначення основних напрямів її розвитку на перспективу.

Результати дослідження. Для визначення потреби у кваліфікованих кадрах, формування державного замовлення на їхню підготовку відсутня відповідна методика. У сучасних умовах споживачами продукту фахових передвищих і вищих навчальних закладів є не тільки органи державної влади і місцевого самоврядування, а й приватні компанії, підприємства, які майже не роблять витрат на їхню підготовку. Співпраця державних і приватних інституцій має здійснюватися через укладення відповідних угод між навчальними закладами і працедавцями та максимального запровадження дуальної освіти, особливо під час підготовки майбутніх учителів, медиків, інженерів, будівельників, транспортників, аграріїв, фахівців у сфері послуг. Масштаби підготовки кваліфікованих кадрів органи державної влади і місцевого самоврядування можуть регулювати на основі розробки галузевих і регіональних балансів робочої сили та ліцензування освітньої діяльності.

Перспективи. За умов демографічної кризи, дефіциту робочої сили, особливо кваліфікованих кадрів публічні та приватні інституції мають активно моніторити стан ринку праці й аналізувати тенденції його розвитку. Взаємодія публічних та приватних інституцій у сфері підготовки кваліфікованих кадрів полягає у тісній співпраці навчальних закладів різних форм власності, бізнесових структур. Дієвим і ефективним інструментом визначення потреби у кваліфікованих кадрах може служити баланс робочої сили (регіональні, галузеві, які можуть бути прототипом колишніх балансів трудових ресурсів (БТР). Для покриття дефіциту кадрів варто відновити систему направлень на роботу випускників, що навчалися за державним замовленням. Доцільно розробити систему заходів щодо підтримки навчальних закладів, які оперативно реагують на дефіцит фахівців певних спеціальностей. Розробити систему мотивації організацій і підприємств, які сприяють дуальній освіті та залучають випускників для проходження виробничої практики. Максимальну увагу приділити диджиталізації навчального процесу, що сприятиме підготовці конкурентоспроможного персоналу та інтеграції України в європейську спільноту.

Біографії авторів

  • Євген Качан, Західноукраїнський національний університет

    кандидат економічних наук, професор,

    професор кафедри менеджменту, публічного управління та персоналу

  • Богдан Калиняк, Західноукраїнський національний університет

    аспірант, кафедра менеджменту, публічного управління та персоналу

Посилання

Губанова Т. Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки України: нормативно-правова характеристика. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 6. С. 220–224.

Дмитришин М. В. Особливості публічно приватного партнерства у сфері вищої освіти України. Економіка, фінанси, право. 2019. № 11. С. 15–18.

Затананець Т. Г. Трансформація напрямів взаємодії держави та приватного сектору у сфері вищої освіти в Україні. Фінанси України. 2019. № 1. С. 68–79.

Ільницький Денис. Науково-освітнє державно-приватне партнерство – запорука міжнародної конкурентоспроможності. Журнал європейської економіки. 2015. Т. 14, № 2. С. 128–148.

Ляховець О. О. Державно-приватне партнерство у вищій освіті як інституційна складова модернізації економіки. Інноваційна економіка. 2014. № 4. С. 71–78.

Мельник А. Ф. Державно-приватне партнерство в системі інституцій національної економіки: механізм розвитку. Тернопіль : ТНЕУ, 2017. 279 с.

Петрук Т. Державні та приватні ВНЗ: взаємовідносини на ринку освітніх послуг. Економічний аналіз. 2013. Вип. 12, ч. 1. С. 217–218.

Статистичний щорічник України в 2022 р. Державна служба статистики України. URL: https://stat.gov.ua/sites/default/files/2024-02/Збірник%20Статистичний%20 щорічник%20України%202022%20рік.pdf.

Стеблюк Н. Ф. Державне регулювання підготовки фахівців у системі вищої освіти України : моногр. Донецьк : НАНУ УЕП, 2013. 232 с.

Брич В., Білоус Л., Борисяк О., Брич Б. Управління підготовкою робітничих кадрів : моногр. / за наук. ред. В. Я. Брича. Тернопіль : Економічна думка. 2020. 196 с. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/38596/3/

Завантаження

Опубліковано

2025-04-09

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

Качан, Євген, and Богдан Калиняк. “Державно-приватне партнерство у сфері підготовки кваліфікованих кадрів: сучасний стан і основні напрями розвитку”. Вісник Економіки, no. 1, Apr. 2025, pp. 161-72, https://doi.org/10.35774/.

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.