Визначення та модернізація інструментарію забезпечення відповідальної поведінки суб’єктів фінансових відносин

Анотація

У статі констатовано проблему незадовільного виконання обов’язків та взятих на себе зобов’язань суб’єктами фінансових відносин. Зазначено, що недостатня увага приділена причинам, пов’язаним із недостатнім моніторингом спроможності такого виконання, що загострює процеси нагромадження фінансових дисбалансів. Наголошено, що ідентифікація обмежень, які породжують проблему відповідальної поведінки, вимагає більш точного врахування причин та зв’язків між первинним станом функціонування учасників таких відносин та траєкторією змін, які вплинули на цей стан. Уточнено зв’язок між поняттями «спроможність» та «можливість», розглянуто спроможність як ключову умову реалізації можливості, її стартову точку. Фінансову спроможність представлено як процесну модель, що об’єднує різні елементи, які комплексно її характеризують, як відповідний фундамент реалізації поставлених завдань, як каталізатор необхідних процесів у фінансовій політиці, а в контексті зворотного зв’язку з біхевіористичним трансформаціями як здатність створювати оптимістичні емоції в учасників фінансових відносин та раціональні мотиви їх поведінки. Доведено значимість розрізняти функціональну фінансову спроможність і фінансову спроможність до розвитку, а також доцільність їх впровадження у фінансову практику як нових інноваційних форм фінансового інструментарію. Ефективне управління цими формами актуальне як на етапах нагромадження кризових явищ, так і під час подальшого поступального розвитку. Обґрунтовано можливість доповнення та розширення процесу формування відповідальної поведінки, розглядаючи її як результат балансу між окремими елементами поведінкового ланцюга та механізмами саморегулювання і регулювання в частині їх оптимізації. Відсутність такого підходу призводить до асоціювання відповідальності лише з репресивними заходами, що знижує її потенціал і перешкоджає самопідтримуючому функціонуванню та розвитку фінансових відносин.