Програма Erasmus+ у сфері вищої освіти: кластерний аналіз країн Європи
Ключові слова:
вища освіта, заклад вищої освіти, академічна мобільність, Erasmus+, проєкт, кластерний аналіз, ЄвропаАнотація
У статті здійснено класифікацію європейських країн за рівнем і структурою їхньої участі у програмі Erasmus+ у сфері вищої освіти на основі сукупності кількісних показників результатів конкурсу 2024 року із застосуванням кластерного аналізу. У дослідженні використано методи структурного аналізу, розрахунку відносних показників та ієрархічного кластерного аналізу. Агрегування кількісних показників реалізації Erasmus+ за основними секторами освіти у 2024 році виявило виразну структурну диференціацію програми за масштабами проєктної діяльності, концентрацією фінансових ресурсів та рівнем інституційної залученості. У 2024 р. в межах програми було реалізовано 27 761 проєкт за участю понад 62 000 організацій із загальним обсягом фінансування близько 3,69 млрд євро. Результати структурного аналізу засвідчили, що вища освіта виконує системоутворюючу роль у програмі Erasmus+: хоча цей сектор не є найбільшим за кількістю проєктів чи залучених організацій, саме він акумулює основну частку фінансових ресурсів. Аналіз участі європейських країн у програмі Erasmus+ у сфері вищої освіти у 2024 р. демонструє високу концентрацію проєктної активності. Із загальної кількості 5 830 проєктів у сфері вищої освіти майже половина була реалізована лише п’ятьма країнами – Іспанія, Франція, Німеччина, Італія та Польща, які сукупно акумулювали понад 56% загального грантового фінансування Erasmus+, спрямованого на вищу освіту. Розраховані відносні показники інтенсивності участі підтверджують значну неоднорідність залучення країн до програми, водночас виявляючи подібні конфігурації участі серед окремих груп країн. Дендрограма, отримана за результатами ієрархічного кластерного аналізу, ілюструє групування європейських країн у чотири кластери на основі подібності конфігурацій відносної інтенсивності участі. Результати кластеризації підтверджують існування кількох типових моделей участі, що формуються незалежно від розміру країни чи рівня її економічного розвитку. Ключовими факторами кластеризації є поєднання інтенсивності фінансування, середнього масштабу проєктів та ступеня інституційної залученості.
Посилання
Georgoudaki E., Stavropoulos S., Skuras D. Regional pathways to internationalization: The role of Erasmus+ in European HEIs. Urban Science. 2025. Vol. 9, No. 5. Article 144. DOI: https://doi. org/10.3390/urbansci9050144.
Fumasoli T., Rossi F. The role of higher education institutions in transnational networks for teaching and learning innovation: The case of the Erasmus+ programme. European Journal of Education. 2021. Vol. 56, No. 2. P. 200–218. DOI: https://doi.org/10.1111/ejed.12454.
Kłopotowska P. Internationalization of education: Motivations and benefits of academic mobility within the Erasmus+ Programme based on the example of Lisbon, Portugal. Edukacja Międzykulturowa. 2023. Vol. 23, No. 4. P. 147–163. DOI: 10.15804/em.2023.04.10.
Granato S., Havari E., Mazzarella G., Schnepf S. V. Study abroad programmes and student outcomes: Evidence from Erasmus. Economics of Education Review. 2024. Vol. 99. Article 102510. DOI: https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2024.102510.
Nogueiro T., Saraiva M., Jorge F., Chaleta E. The Erasmus+ programme and Sustainable Development Goals: Contribution of mobility actions in higher education. Sustainability. 2022. Vol. 14, No. 3. Article 1628. DOI: https://doi.org/10.3390/su14031628.
Ribeiro A. Erasmus at 30: Institutional mobility at higher education in perspective. The Palgrave Handbook of Youth Mobility and Educational Migration. Cham: Springer International Publishing, 2022. P. 177–185. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-99447-1_17.
Alonso de Castro M. G., García-Peñalvo F. J. Successful Erasmus+ projects: Some case studies. International Conference on Human-Computer Interaction. Cham: Springer International Publishing, 2022. P. 391–405. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-05657-4_28.
Bich Khuyen Dinh N., Zhu C., Caliskan A., Cheng Z. Academic leadership development: An exploratory study on the impacts at the institutional level based on an Erasmus+ capacity building project. SAGE Open. 2023. Vol. 13, No. 4. Article 21582440231205128. DOI: https:// doi.org/10.1177/215824402312051.
Erasmus+ annual report 2024. Statistical annex. European Union. URL: https://op.europa.eu/ en/publication-detail/-/publication/513afdc9-c05c-11f0-a612-01aa75ed71a1/language-en.
Erasmus+ Programme Guide. European Commission. URL: https://erasmus-plus.ec.europa.eu/ erasmus-programme-guide.
Ishchenko A. Interdisciplinary projects of the Erasmus+ strategic partnership: The potential for the development of higher education in the EU and Ukraine. Economics & Education. 2025. Vol. 10, No. 1. P. 54–58. DOI: https://doi.org/10.30525/2500-946X/2025-1-7.
Skalmierski K. M., Czernicka Z. European Universities Initiative – a policy of scientific cooperation on the basis of Transform4Europe and the 4EU+ Alliance. Political Preferences. 2023. Vol. 31, No. 1–2. P. 47–64. DOI: 10.31261/polpre.2023.1.47-64.
De Wit H. Internationalization in and of higher education: Critical reflections on its conceptual evolution. Internationalization in Higher Education and Research: Perspectives, Obstacles, Alternatives. Cham: Springer International Publishing, 2024. P. 17–31. DOI: https://doi. org/10.1007/978-3-031-47335-7_2.
Kazantsev Yu. Teaching staff mobility under the Erasmus+ programme as a driver of internationalisation of German higher education (2018–2023). Освітня аналітика України. 2025. № 3 (35). С. 107–122. DOI: 10.32987/2617-8532-2025-3-107-122.
Artyukhova N., Vorontsova A., Artyukhov A., Yehorova Y., Vasić S., Rubanov P., Vasylieva T. Analysis of trends in the structure of higher education market of European countries. Knowledge and Performance Management. 2024. Vol. 8, No. 2. P. 91–108. DOI: 10.21511/ kpm.08(2).2024.08.
Bulut-Sahin B., Uyar P., Turhan B. The impact of the Erasmus program and the institutional administration of internationalization in Türkiye. Higher Education Governance & Policy. 2022. Vol. 3, No. 2. P. 133–146. DOI: https://doi.org/10.55993/hegp.1212888.
Василенко В., Присяжнюк К. Стратегії впровадження інтернаціоналізації в закладах вищої освіти. Вісник Книжкової палати. 2024. № 8. С. 30–35. DOI: https://doi.org/10.36273/2076- 9555.2024.8(337).30-35.
Gao C. X., Dwyer D., Zhu Y., Smith C. L., Du L., Filia K. M., Cotton S. M. An overview of clustering methods with guidelines for application in mental health research. Psychiatry Research. 2023. Vol. 327. Article 115265. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2023.115265.
Woolford J., Haegeman K., Hazelkorn E., Cavicchi A., Kroll H. Tertiary education in place- based transformative innovation. JRC Working Paper Series on Transforming Territories. No. 02/2025. Seville: European Commission, 2025. JRC144053. URL: https://www.researchgate. net/publication/396764523_Tertiary_Education_in_place-_based_transformative_innovation_ JRC_Working_Paper_Series_on_Transforming_Territories_N_022025.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Вісник Економіки
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
