Відкриті та приховані резерви в системі обліку і звітності підприємств
Анотація
Вступ. У стратегії розвитку фірми, компанії потрібно враховувати різні системні та несистемні ризики і створювати для їхньої мінімізації чи уникнення необхідні фінансові джерела у формі резервів, забезпечень, страхових запасів та інше. резервна система підприємства передбачає офіційне нормативно врегульоване резервування коштів на покриття непередбачуваних витрат і втрат, створення забезпечень під майбутні витрати, формування резервів на покриття сумнівних та безнадійних боргів. Крім того, підприємства можуть створювати та використовувати приховані резерви, які не передбачені системою обліку і звітності, але відіграють важливу роль у забезпеченні діяльності суб’єктів господарювання.
Мета. Метою дослідження є аналіз структури та значення різних видів резервів та забезпечень, їхньої ролі у стабілізації та ефективній діяльності підприємств та корпорацій, визначення місця у цьому прихованих резервів, надання пропозицій щодо способів їх оцінювання.
Метод (методологія). У процесі дослідження використано такі методи: монографічний – з метою вивчення літературних джерел щодо системи резервування коштів; нормативно-правового забезпечення – для оцінювання його наявності та потреби, дотримання та порушень; аналітичний – для аналітичного оцінювання доцільності створення та ефективності використання резервів і забезпечень; логічний – з метою правового та економічного оцінювання прихованих резервів підприємств та корпорацій.
Результати. Важливим засобом убезпечення підприємств та корпорацій від системних і несистемних ризиків, у тому числі від наслідків пандемії коронавірусу, має бути раціонально побудована резервна система. Вона передбачає формування як відкритих нормативно врегульованих резервів, так і пошук та використання прихованих резервів та забезпечень. Зацікавленості підприємств до збільшення величини відкритих резервів можна досягти за рахунок відображення в балансі та іншій звітності таких джерел у складі власного капіталу. До них варто, окрім власне резервного капіталу, створеного згідно зі встановленими нормативами за рахунок відрахувань від чистого прибутку, відносити неідентифіковані забезпечення, коли невідомі час виникнення відповідних витрат, їхня величина, а також ім’я кредитора, або коли платежі за очікуваними витратами можуть не наступити. Віднесення таких резервів до власного капіталу дасть змогу покращити розрахункові показники фінансової стійкості, інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання. Серед прихованих резервів розрізняють резерви для покращення ефективності ведення господарської діяльності, що визначаються за наслідками проведення детального аналізу показників роботи. певні ресурси можуть бути вивільнені внаслідок встановлення оптимальної облікової політики на підприємстві. Натомість слід своєчасно виявляти та уникати приховування результатів безгосподарності, недостовірного подання інформації в обліку і звітності.
Перспективи. Створення надійної резервної системи, її повноцінне інформаційне представлення в обліку і звітності дозволить убезпечити підприємства від системних і несистемних ризиків, а вміння об’єктивно оцінювати реальні та приховані резерви дозволить дійсним і потенційним інвесторам правильно орієнтуватися в оцінці інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання.
Ключові слова: резерви, забезпечення, скриті резерви, пандемія, джерела фінансування, оцінка, облік, аналіз, звітність.
Посилання
Верига Ю. А. Резерви підприємств України: облік і подання інформації у звітності. Вісник ЖДТУ. Економічні науки. 2003. № 4 (26). С. 52–58.
Воськало Н. Проблеми формування та використання резервного капіталу. Вісник НУ «Львівська політехніка». Сер. : Менеджмент та підприємництво в Україні. 2009. № 647. С. 305–309. URL: http:// ena.lp.edu.ua/bitstream/ ntb/2765/1/52.pdf.
Омецінська І. Я. Сутність забезпечень, порядок їх визнання та оцінки. Економічний аналіз. 2010. Вип. 6. С. 285–288.
Прокопенко В. Забезпечення: поняття, види та основні правила бухгалтерського обліку. Інтерактивна бухгалтерія. № 99 за 27 травня 2019. URL: https: // interbuh.com.ua/ua/ documents/ib/9343/130110
Предко І. Ю. Формування резервів майбутніх витрат і платежів в обліково- контрольному забезпеченні як один із шляхів зниження ризиків діяльності підприємств в умовах кризи. Облік і фінанси. 2016. № 3. С. 31–37.
Терещенко В. С., Чацкіс Ю. Д. Теорія та методологія бухгалтерського обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів : моногр. Донецьк, 2010. 238 с.
Гнилицька Л. В. Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки підприємства: моногр. Київ : КНЕУ, 2012. 305 с.
Дячек С. М. Відображення в бухгалтерському обліку та аналіз резервів молокопереробних підприємств АПК : автореф. дис. … канд. екон. наук : спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Київ, 2008. 22 с.
Козлова М. О. Облік і контроль процесу резервування (на прикладі діяльності великих промислових підприємств України) : автореф. дис. … канд. екон. наук : спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Київ, 2006. 21 с.
Орищенко М. М. Облік і аудит резервів капіталу: методологія та організація : автореф. дис. … канд. екон. наук : спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». К., 2009. 20 с.
IAS 37 «Provisions Contingent Liabilities and Contingent Assets». URL: https:// en.wikipedia.org/wiki/IAS_37.
НП(С)БО 11 «Зобов’язання». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0085- 00#Text.
Крупка Я. Резервна складова капіталу підприємства та її обліково-інформаційне забезпечення. Галицький економічний вісник. 2020. Т. 66. № 5. С. 49–58. URL: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2020.05.049.
Фурик В. Г., Ткачук Л. М., Гринь А. О. Самофінансування підприємства: механізм реалізації в умовах відкритої та прихованої форм. Економіка і суспільство. 2018. Вип. 16. С. 534–540.
Назарова І. Я. Сутність та структуризація власного капіталу для потреб обліку. Вісник Тернопільського національного економічного університету. Тернопіль : ТНЕУ, 2017. Вип. 3. С. 117–126.
Бочкарева И. И., Быков В. А., Соколов Я. В. Бухгалтерский учёт : учеб. / под ред. Я. В. Соколова. 2-е изд. [перераб. и доп.]. Москва : ТК «Велби», 2008. 776 с.