Науково-освітня складова зміцнення економічного потенціалу держави
DOI:
https://doi.org/10.35774/Ключові слова:
економічний потенціал, інтелектуальний потенціал, наука, освіта, сталий розвиток, економічний розвиток, інвестиційне забезпечення, інновації, конкурентоспроможністьАнотація
Вступ. Сучасний розвиток людства супроводжується значними суспільними змінами, що вимагають впровадження перетворень у сфері науки та освіти, дослідження процесів соціально-економічних трансформацій, створення необхідних умов для підготовки висококваліфікованих фахівців інноваційного розвитку залучення інвестицій та досягнення високого рівня конкурентоспроможності економіки.
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічного концепту науково-освітньої складової зміцнення економічного потенціалу держави.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано спеціальні та загальнонаукові методи, застосовано комплексний підхід до розкриття питання науково-освітнього забезпечення розвитку та зміцнення економічного потенціалу держави.
Результати. Визначено, що в основі економічного розвитку держави лежить такий стратегічний ресурс, як знання. Науково-освітня складова відіграє провідну роль у формуванні знань та навичок, забезпечує підготовку кадрів, здатних вирішувати складні економічні проблеми, генерувати нові ідеї та впроваджувати їх у практику господарської діяльності. Доведено, що економічний та інтелектуальний потенціал держави взаємопов’язані та посилюють один іншого через взаємодію функціональних елементів. Ефективна система інвестиційного забезпечення освіти та науки сприяє розвитку інтелектуального потенціалу держави, що стимулює економічний розвиток, впровадження інновацій та зростання продуктивності праці.
Згідно з результатами дослідження, до основних чинників впливу на формування економічного потенціалу належать: ринкові, політико-правові, науково- освітні, ресурсні, інфраструктурні, соціально-культурні чинники. Забезпечення оптимального управління таким потенціалом на основі врахування чинників впливу сприяє його зміцненню та досягненню сталого розвитку. Розширенню можливостей щодо реалізації економічного потенціалу розвитку сприяє інтелектуалізація різних сфер діяльності людини та суспільства загалом. Функціональне забезпечення вищої освіти є системою, що визначає її якість та відповідність сучасним вимогам ринку праці та соціуму загалом.
Перспективи. Подальші дослідження у цьому напрямі доцільно сфокусувати на розробці наукових підходів до функціонування науки та освіти в сучасному просторі суспільного та економічного розвитку.
Посилання
Лук’янова Л. Б. Освіта дорослих: суспільна відповідальність, інвестиція в майбутнє. Освіта дорослих в умовах невизначеності: залучення, мотивація, тенденції: матеріали XX Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 11 лют. 2022 р.; ред. кол.: К. В. Астахова (голов. ред.) та ін. Харків : НУА, 2022. 264 с.
Інтелектуальний потенціал людства. URL: https://osvita.ua/vnz/reports.
Парфьонова Л. Г. Місце та роль системи вищої освіти у сучасному суспільстві. Економіка розвитку. 2012. № 3 (63). С. 91–96.
Шебаніна О. В., Кормишкін Ю. А. Сучасна парадигма інноваційного розвитку аграрного підприємництва. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2021. Вип. С. 4–10.
Плаксюк О., Панкова Л. Капіталізація інтелектуального потенціалу: освітньо- управлінський аспект. Аcademy review. 2024. № 1 (60). С. 36–49.
Ляшенко Г. П. Знання як фактор інтелектуального й економічного розвитку. Економічний вісник. 2018. № 4. С. 191–200.
Городянська Л. В. Структура відтворення інтелектуального потенціалу людини: інноваційний аспект. Освітня аналітика України. 2022. № 2 (18). С. 99–111.
Макаренко, М. В. Економічний потенціал регіону як основа його розвитку. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки. 2017. № 34. С. 12–18. URL: https://doi.org/10.31498/2225-6725.34.2017.128846.
Гуткевич С. О., Оніщенко І. Г., Дичковський С. І. Науково-освітній простір як ключовий фактор розвитку країн в добу економіки знань. Монографія. Київ : НТУУ «КПІ», 2014. 244 с.
Економічний потенціал. Енциклопедія Сучасної України. URL: https://esu.com. ua› article-18794.
Друкер П. Виклики для менеджменту XXI століття. Київ : КМ-БУКС, 2020. 240 с.
Зінчук Т. О., Малько К. В. Теоретично-методологічні засади формування інтелектуального потенціалу підприємств аграрного сектору економіки. URL: http://ir.polissiauniver.edu.ua.
Про освіту : Закон України від 05.09.2017. № 2145-VIII (Редакція від 4.01.24). URL: https://ips.ligazakon.net/document/T172145.
Погорєлова А. Освіта – головний фактор інтелектуального зростання суспільства. Незалежна асоціація молоді. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/ node/363
Візія майбутнього освіти і науки України. URL: osvita.ua/news/89546/.
Трубіна М. А. Європейське інноваційне табло як генералізований показник інноваційного розвитку країни: Україна і ЄС. Актуальні проблеми державного управління. 2013. № 1. С. 370–377.
Кваша Т. К., Паладченко О. Ф., Молчанова І. В. Загальнодержавні середньострокові пріоритети інноваційної діяльності та їх бюджетна підтримка. Наука, технології, інновації. 2023. № 4 (28). С. 3–16.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник Економіки

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.