Феномен організаційної культури: концептуальні підходи та методологія дослідження
DOI:
https://doi.org/10.35774/Ключові слова:
організаційна культура, моделі організаційної культури, корпоративна культура, управління організацією, цінності, комунікації, культура організації, механізмАнотація
Вступ. Організаційна культура – це невидимий, але потужний чинник, що визначає поведінку, цінності та норми у будь-якій організації. В українському контексті, де традиції, менталітет та історичний досвід переплітаються з сучасними викликами, розуміння сутності організаційної культури набуває особливого значення. За останні десятиліття зросла увага до вивчення організаційної культури як багатогранного явища, що охоплює символи, ритуали, комунікації, неформальні правила та ціннісні орієнтири. Водночас не існує єдиного підходу до її аналізу: різні наукові школи пропонують власні концепції, моделі та методи дослідження цього феномену. Така різноманітність підходів зумовлена складністю самої культури, її динамічним характером та впливом зовнішнього середовища.
Мета дослідження. Обгрунтувати ключові теоретичні засади й практичні аспекти організаційної культури, що дозволить глибше усвідомити її роль у розвитку організацій та суспільства загалом.
Методи дослідження. Аналіз наукових публікацій, системний підхід, методи порівняння, критичний аналіз і концептуальне узагальнення.
Результати. Здійснено систематизований огляд основних концептуальних підходів до аналізу організаційної культури, що охоплюють як класичні, так і сучасні теорії. Виокремлено ключові елементи організаційної культури – символи, ритуали, цінності, комунікації та неформальні правила. Підкреслено їхню роль у формуванні внутрішньої атмосфери організації. Приділено роль методологічним інструментам дослідження, зокрема якісним та кількісним методам, що дозволяють комплексно оцінити стан організаційної культури та визначити її вплив на ефективність управління.
Перспективи. Подальші дослідження організаційної культури передбачатимуть розширення теоретичних підходів, зокрема шляхом інтеграції міждисциплінарних знань з соціології, антропології, менеджменту та психології. Особлива увага приділятиметься вивченню динаміки змін організаційної культури в умовах цифровізації, глобалізації та впливу сучасних технологій на комунікаційні процеси. Ці перспективи відкривають простір для подальших досліджень, які поглиблять розуміння ролі організаційної культури у стратегіях розвитку як окремих організацій, так і суспільства в цілому.
Посилання
Sułkowski Ł. (2020). Kultura organizacyjna od podstaw. Łódź: Społeczna Akademia Nauk.
Aniszewska G. (2007). Kultura organizacyjna - istota zjawiska. W: G. Aniszewska (red.). Kultura organizacyjna w zarządzaniu. Warszawa: PWE.
MacIntosch E.W., Doherty A. (2010). The influence of organizational culture on job satisfaction and intention to leave. Sport Management Review. 13.
Nogalski B. (red.) (1998). Kultura organizacyjna - duch organizacji. Bydgoszcz: Oficyna Wydawnicza Ośrodka Postępu Organizacyjnego.
Collins J., Porras J.I. (2008). Wizjonerskie organizacje. Warszawa: MTBiznes.
Czerska M., Nogalski B. (2002). Kierowanie zmianą w organizacji. W: A. Czermiński. M. Czerska.
B. Nogalski. R. Rutka. J. Apanowicz (red.). Zarządzanie Organizacjami. Toruń: TNOiK.
Encyklopedia PWN. URL: https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/kultura;3928887.html
Czarkowska L. (1999). Antropologia ekonomiczna. Elementy teorii. Warszawa: Wyd. Wyższej Szkoły Przedsiębiorczości i Zarządzania im. Leona Koźmińskiego.
Kłosowska A. (1983). Socjologia kultury. Warszawa: PWN.
Kroeber A.L., Clyde Kluckhohn C. (1952). Culture: A Critical Review of Concepts and Definitions. Cambridge. Massachusetts: Peabody Museum Press.
Oleksyn T. (2021). Kultura i etyka zarządzania. Warszawa: Difin.
Czerska M. (2003). Zmiana kulturowa w organizacji. Wyzwania do współczesnego menedżera. Warszawa: Difin.
Kostera M. (1996). Postmodernizm w zarządzaniu. Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne.
Монастирський Г. Л. Теорія організації: підручник. 2-ге вид., доповн. й переробл. Тернопіль: ЗУНУ, 2020. 330 с. URL: https://api.dspace.wunu.edu.ua/api/core/bitstreams/dc546b65-bb21- 40cd-8bd8-2331af450b7c/content
Jaques E. (2001). The Changing Culture of a Factory. London: Routledge.
Schein E.H. (1992). Organizational Culture and Leadership. San Francisco: Jossey-Bass Publishers.
Bratnicki M., Kryś R., Stachowicz J. (1988). Kultura organizacyjna przedsiębiorstw. Studium kształtowania procesu zmian zarządzania. Wrocław: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
Hofstede G. (2000). Kultury i organizacje. Zaprogramowanie umysłu. Warszawa: PWE.
Sikorski C. (2002). Kultura organizacyjna. Efektywne wykorzystanie możliwości swoich pracowników. Warszawa: C.H. Beck.
Kummerow E., Kirby N. (2014). Organisational culture: Concept, Context and Measurement. New Jersey: World Scientific.
Sułkowski Ł. (2012a). Kulturowe procesy zarządzania. Warszawa: Difin.
Schultz M., Hatch M.J. (1996). Living with multiple paradigms: The case of paradigm interplay in organizational culture studies. The Academy of Management Review. 21(2).
Trompenaars A. (1998). Riding the waves of culture. London: Nicholas Brealey Publishing.
Hatch M.J. (2002). Teorie organizacji. Warszawa: PWN.
Cameron K.S., Quinn R.E. (2003). Kultura organizacyjna - diagnoza i zmiana. Model wartości konkurujących. Kraków: Oficyna Ekonomiczna.
Handy Ch. (1976). Understanding Organizations. London: Penguin.
Deal T.B., Kennedy H.A. (1982). Corporate cultures. Massachusetts: Addison-Wesley Reading.
Akerlof G.A., Shiller R.J. (2015). Złowić frajera. Ekonomia manipulacji i oszustwa. Warszawa: PWE.
Gupta B. (2011). A comparative study of organizational strategy and culture cross industry.
Benchmarking: An International Journal. 18(4).
Касич А., Хижняк С. Сучасне трактування концепції організаційної культури підприємства. Економіка та суспільство. 2020. Вип.22. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/ journal/article/view/125
Васіна А.Ю. Організаційна культура у забезпеченні розвитку організацій. Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. 2024. № 1(29). С. 55-63. URL: https://doi. org/10.35774/.
Мельник А., Полиняк В. Чинники формування організаційної культури сучасних логістичних підприємств: загальне та особливе. Вісник економіки. 2023. № 1. С. 20-34.
Ленда В. М., Оганесян Г. С., Скібська К. О. Трансформація корпоративної культури під час війни. Бізнес Інформ. 2024. № 5. С. 297−303.
Шимановська-Діанич Л.М., Лозова О.В., Барибіна Я.О., Шимановська В.Л. Типи та механізм розробки і впровадження організаційних культур: досвід мультинаціональних та українських компаній і сучасні тренди управління персоналом в умовах війни. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка. 2023. Вип. 25. С. 67−76.
Захарчин Г. Роль організаційної культури в управлінні знаннями. Вісник ТНЕУ. 2020. № 1. С.111-116.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вісник Економіки
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
