Інтегрована система обліку, контролю й аналізу: структурна концептуалізація та логіка побудови

Анотація

Цифровізація активно проникає в різні сфери людського життя та впливає на його якість. Одним з її найбільших проявів є діджиталізація обліку суб’єктів господарювання, а також інших не менш вагомих функцій управління, зокрема аналізу та контролю. Безумовною перевагою діджиталізації є активне використання інформаційно-комунікаційних систем, сучасних комп’ютерних технологій та інших засобів для перетворення інформаційних даних з метою підвищення ефективності їхнього використання для цілей управління. Мета статті – ідентифікація елементів, взаємозв’язків, специфіки України щодо функціонування та формування даних в інтегрованій системі обліку, контролю та аналізу. Проведення дослідження здійснювалося з використанням загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Аналіз і узагальнення застосовано для проведення критичної оцінки літературних джерел і обґрунтування висновку щодо доцільності формування інтегрованої системи обліку, контролю та аналізу в діяльності сучасних суб’єктів господарювання. Логіка, системний підхід і структуризація використані в процесі побудови концептуальної схеми інтегрованої системи обліку, контролю та аналізу, ідентифікації основних її елементів і їхніх взаємозв’язків. Графічний метод, індукція та спостереження послужили основою доведення гіпотези, що цифровізація є основним стимулом і умовою формування сучасних інформаційних систем на підприємствах. Описовий метод, структурний аналіз і синтез уможливили розробку структури й елементів інтегрованої системи обліку, контролю та налізу, виробити пропозиції щодо удосконалення переліку форм і показників звітності, як заключного результату її використання. Побудовано схему концепції формування інтегрованої системи обліку, контролю та аналізу та ідентифіковано роль цифровізації в цьому процесі. Обґрунтовано удосконалений склад звітності та її показників. Обґрунтовано й узагальнено висновок щодо доцільності включення до складу показників звітності даних щодо рівня: використання автоматизації (комп’ютеризації); якості управлінських рішень; попереджених ризиків; передбачуваності майбутніх результатів діяльності. Окрім того, зважаючи на соціально-екологічний контекст сучасного людського розвитку, доведена доцільність уведення в склад показників звітності (як управлінської, так і фінансової) даних щодо витрат на ці цілі та їхню ефективність. Включення показників цифровізації та соціально-екологічних даних до звітності позитивно впливає на її інформативність. Це забезпечує формування розширеної бази управлінської інформації, а також покращення аналітичних можливостей управління. Поєднання обліку, контролю та аналізу в інтегрованій системі (ISAKA) дозволяє формувати звітні узагальнені дані в новому якісному форматі та посилити їхню спрямованість на забезпечення сталості діяльності, що особливо актуально в умовах нестабільності.