Використання методу ідеалізації в дослідженнях розвитку облікової науки

Анотація

Розвиток облікової науки супроводжується постійним пошуком адекватних методологічних підходів, здатних пояснити складні економічні процеси та еволюцію облікових систем. Одним із таких підходів є метод ідеалізації, який передбачає свідоме спрощення реальності для виокремлення суттєвих властивостей об’єктів дослідження та побудови теоретичних моделей. Мета статті – оцінити потенційні можливості використання бухгалтерами-дослідниками методу ідеалізації та розробити авторську ідеалізовану модель, яка допоможе глибше зрозуміти закономірності взаємодії складових у цілісній системі бухгалтерського обліку в умовах інформаційного суспільства. Щоб оцінити практику використання методу ідеалізації в наукових дослідженнях, автори провели контент-аналіз публікацій українських та іноземних учених, а для подальшої інтерпретації його результатів застосували методи синтезу, абстрагування, порівняння, індукції та дедукції. Результати дослідження відображено у формі рисунків, що дало змогу підвищити рівень їх візуалізації. Авторська ідеалізована модель побудована з використанням метафоричного методу, обраної базової дефініції та ідентифікованих ключових рис. Для кращого унаочнення принципів функціонування цієї моделі використано механізм дії механічного маятникового годинника, що характеризує новаторський підхід статті. Виявлено, що метод ідеалізації широко використовується не лише в дослідженнях облікової науки, а й домінує у працях представників економічної думки. Однак є обмеження, які вимагають застосовувати ідеалізацію в поєднанні з іншими методами. Зокрема, завжди зберігається ризик, що надмірна абстракція може призвести до втрати практичної релевантності результатів дослідження. З іншого боку, для їх перевірки потрібен наступний етап – емпірична верифікація. Як демонструє авторська ідеалізована модель, інформаційні запити є драйвером розвитку бухгалтерського обліку. Водночас традиційні інформаційні запити зацікавлених сторін забезпечують стале функціонування системи бухгалтерського обліку, а інноваційні – її еволюційно-трансформаційний розвиток. Таким чином, між діапазоном інформаційних запитів та методологічними можливостями бухгалтерського обліку є причинно-наслідковий зв’язок. Формування різних видів звітності та інших облікових даних відбувається у строго визначеній системі координат, заданій бухгалтерськими стандартами, принципами і методами бухгалтерського обліку. Результати цього дослідження мають науково-теоретичне значення та показують особливості застосування методу ідеалізації у дослідженнях розвитку облікової науки. Зазначено, що ідеалізована модель може бути удосконалена в майбутніх наукових розвідках, а також використана у процесі розроблення навчальних посібників з теорії бухгалтерського обліку.