Конкурентоздатність держави та сталий розвиток в контексті нової освітньої парадигми
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2021.01.008Анотація
Вступ. Стаття присвячена розкриттю важливого завдання, що нині постало перед Україною, а саме – досягнення конкурентоздатності її економіки. Цього має бути досягнуто на засадах сталого розвитку в основі якого є дотримання балансу можливостей біосфери та соціального й економічного розвитку для задоволення потреб населення. разом із тим непересічне значення має соціальна сфера і насамперед її освітня галузі.
Мета. Тому метою представленого цією статтєю дослідження є обґрунтування шляхів підвищення як кількісних, так і якісних показників національної економіки за рахунок реалізації нової освітньої парадигми, інтенсифікації соціально-економічного розвитку країни, зростання її конкурентоздатності.
Результати. поглиблено методичні підходи щодо виявлення тенденцій стосовно впливу соціальної сфери на забезпечення сталого економічного розвитку, досягнення конкурентоздатності держави в контексті необхідності виходу національної економіки на інноваційну траєкторію. Проаналізовано змістовний компонент сталого соціально-економічного забезпечення. Висвітлено роль у цьому процесі освітньої галузі. Охарактеризовано стан розвитку та ресурсного забезпечення останньої. Виокремлено основні чинники, які сприяють підвищенню виробництва товарів і послуг на інноваційній основі. В цьому зв’язку здійснено аналіз ситуації, яка склалась в Україні щодо підготовки кадрів вищої кваліфікації та діяльності працівників, виконуючих інноваційні розробки.
Запропоновано активно впроваджувати нову освітню парадигму, нові освітні технології, які сприяють зростанню не лише кількісних, але і якісних параметрів соціальної сфери, економіки та суспільства в цілому.
Перспективи. Як випливає з практики економічно розвинених країн, без підвищення освітнього рівня населення неможливо забезпечити підвищення продуктивності праці, а також досягти активного впровадження нових технологій в усі сфери виробництва, разом з ефективним використанням ресурсів, що є важливою передумовою сталого соціально-економічного розвитку нашої держави.
Тому перспективним є впровадження Зазначеного у відповідну вітчизняну практику.
Ключові слова: соціальна сфера, гуманітаризація, освітня парадигма, освітні технології, кадри, конкурентоздатність.
Посилання
Гаращук О. В., Куценко В. І. Якісна освіта – об’єднуюча сила української держави. Київ : Вид-во Європейського університету, 2020. 303 с.
Крамаренко А. Ідеї освіти для сталого розвитку як основні орієнтири процесу формування еколого орієнтованого фахівця початкової освіти. Молодь і ринок. 2015. № 5 (124). С. 19–23.
Про Стратегію сталого розвитку «Україна–2020» : Указ Президента України № 5/2015 від 12 січня 2015 року. URL: https://www.president.gov.ua/ documents/52015-18245
Амоша О. І., Землянкін А. І., Моісеєв Г. В. Сучасні підходи щодо здійснення взаємодії академічної науки, освіти і промислового виробництва. Економіка та держава. 2007. № 3. С. 4–7.
Третяк В. П. Управління розвитком соціальної інфраструктури України в умовах глобалізації : моногр. / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. Харків : ХНУ ім. В. І. Каразіна, 2014. 317 с.
Шевченко В., Савченко І. Підготовка кваліфікованих робітників сфери послуг в умовах євроінтеграційних процесів. професійно-технічна освіта. 2017. № 3. С. 18–22.
Стойчик Т. Підготовка конкурентоздатних фахівців у закладах професійної освіти: практичний аспект. професійно-технічна освіта. 2018. № 2. С. 35–38.
Висоцька Л. Інформаційно-освітнє середовище у підготовці майбутніх фахівців. професійна-технічна освіта. 2018. № 2. С. 39–42.
Вишнівський В. В., Гніденко М. П., Гайдур Г. І., Ільїн О. О. Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів : навч. посіб. Київ : ДУТ, 2014. 140 с.
Тридід О. М., Світлична В. С. Активізація людського капіталу в системі професійної підготовки. Новий Колегіум. 2011. № 2. С. 49—54.
Статистичний щорічник України за 2019 рік. Київ : Державна служба статистики України, 2020. 465 с. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/ zb/11/zb_yearbook_2019.pdf
Кучинський М. Модернізація професійно-технічної освіти в контексті розвитку людського капіталу України на період до 2020 року. професійно-технічна освіта. 2017. № 1. С. 5–9.
Мудра О. Особливості взаємодії ринку освітніх послуг та ринку праці. Схід. 2012. № 5 (119). С. 35–40.
Огаренко Т. Ю. Аналіз особливостей попиту на освітні послуги з метою прогнозування. Вища школа : наук. практ. видання. 2009. № 10. С. 86–98.
Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. Вип. 41. Київ- Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015. 505 с.
