Інноваційні аспекти формування сталого розвитку та соціальної безпеки в соціокультурному контексті
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2022.01.008Анотація
Вступ. розвиток сучасного суспільства нині піддається впливу негативних явищ природного та соціального характеру, що зумовлює велику актуальність питань соціальної безпеки. Найоптимальніший шлях її досягнення – реалізація засад сталого розвитку, що передбачає гармонійність поєднання соціальної, економічної та екологічної складових.
Мета дослідження. Метою дослідження є пошук науково обґрунтованих шляхів, спрямованих на формування соціальної безпеки та досягнення сталого розвитку в країні.
Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження використано комплекс загальнонаукових методів пізнання, а саме: системний підхід до вивчення інноваційних аспектів, що формують сталий розвиток і соціальну безпеку; класифікація та групування – для аналізу чинників, що сприяють реалізації основних цілей сталого розвитку; табличний – для виділення складових соціально- економічного середовища, що відображають індикатори стану соціальної безпеки; статистичного порівняння – для оцінювання показників рівня життя населення, зокрема рівня споживання продуктів харчування; логічного узагальнення – для обґрунтування рекомендацій та формулювання висновків.
Результати дослідження. Як доведено практикою, позитивні зміни на засадах сталого розвитку досягаються тоді, коли їх головним рушієм стають наука та соціально-культурна сфера. Важливим є забезпечення соціальної безпеки. Відповідно проаналізовано показники, що характеризують соціально-економічну ситуацію в Україні та становлять індикатори стану соціальної безпеки. Визначаються групи чинників – економічних, політичних, екологічних та демографічних, урахування яких надасть можливість успішно реалізувати основні цілі сталого розвитку. Обґрунтовується необхідність пріоритетного розвитку сфери надання соціально-культурних послуг, що має сприяти гарантуванню соціальної безпеки. підкреслюється необхідність реалізації інноваційної діяльності в цьому напрямі.
Висновки. Інноваційний аспект сьогодні має бути визначальним для забезпечення сталого розвитку і соціальної безпеки на основі розвитку науки, що зумовлює необхідність підготовки фахівців, що професійно працюють на рівні світових стандартів.
Перспективи майбутніх досліджень. подальші дослідження мають спрямовуватись на активне виявлення та реалізацію чинників, що сприяють посиленню соціально-культурної сфери у напрямі досягнення соціальної безпеки в Україні.
Ключові слова: соціальні стандарти; соціальна сфера; соціальні проекти; соціальна безпека; сталий розвиток; цілі сталого розвитку.
Посилання
Human development Report 1999. United Nations Development Programme. Oxford. 1999. 57 p. URL: http://hdr.undp.org/en/content/human-development- report-1999
Khvesyk M. A., Bystryakov I. K., Obykhod H. O., Khvesyk Yu. M. Assessment of the Safety of Environment in the System of Sustainable Development. Economic Annals-XXI: Research Journal. 2018. № 3–4. P. 22–26.
Андрущенко В. Економічна парадигма української освіти. Вища освіта України. 2019. № 4. С. 5–12.
Екологічна безпека та економіка : моногр. / М. І. Сокур, В. М. Шмандій, Є. К. Бабець, В. С. Білецький, І. Є. Мельнікова, О. В. Харламова, Л. С. Шелудченко. Кременчук, ПП Щербатих О. В., 2020. 240 с.
Давидюк О. О. Соціальна безпека: проблеми теоретичного аналізу та побудови системи показників. Київ : Абрис, 2002. 158 с.
Ostapchuk A., Kustrich L., Tranchenko L., Botsula O., Kolmakova V., Patoka I. Modeling the Labor Market Stability in Conditions of Uncertainty as a Component of Strategic Management. In: Alareeni B., Hamdan A., Elgedawy I. (eds) The Importance of New Technologies and Entrepreneurship in Business Development: In The Context of Economic Diversity in Developing Countries. ICBT 2020. Lecture Notes in Networks and Systems, 2021. vol 194. Springer, Cham. P. 261–272.
Цілі сталого розвитку 2015-2030. ПРООН. Україна. URL: https://www.ua.undp. org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html
Якимчук А. Ю., Кардаш О. Л., Постельжук О. П., Якимчук О. Ф. Оцінка показників соціальної безпеки України у контексті національної безпеки держави задля досягнення цілей сталого розвитку. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 13–14. С. 75–80.
Семенов В. М., Рагуліна Ю. М. Імплементація в Україні європейського досвіду державного управління соціальною сферою. правові горизонти: тези міжнародної наукової конференції. Суми: Сумський державний університет, 2017. С. 7–13.
Кучер В.А. Сравнительный анализ педагогических моделей образовательной среды В. А. Ясвина и В. и. Панова. Сибирский педагогический журнал. 2011. № 5. С. 90–97.
Блинов П. Н., Пиралова О. Ф. Принципы оптимизации обучения инженера профессиональным дисциплинам в системе многоуровневого образования. Высшее образование сегодня. 2010. № 7. С. 71–72.
Статистичний щорічник України за 2020 рік. Державна служба статистики України. Київ, 2021. 455 с.
Shtogryn H., Sakal O., Zapukhliak I, Kinash I. The Ecologization of Housing and Communal Services of Ukraine in the Context of Sustainable Development. Journal of Eastern European and Central Asian Research. 2019. № 6 (1). P. 113–130.
Stehnei М., Boiko Y., Khaustova K., Rohatina L., Irtyshcheva I. Сonceptual approaches to the formation of regional food security strategy in the context of sustainable development. Problems and Perspectives in Management. 2018. Volume 16, Issue 4. P. 42–50.
Veklych О., Karintseva O., Yevdokymov A., Guillamon-Saorin E. Compensation mechanism for damage from ecosystem services deterioration: constitutive characteristic. International Journal of Global Environmental Issues. 2020. Vol. 19, Nos. 1/2/3. P. 129–142.
Бєлякова О. В. Екологічні інновації – шлях розвитку ринку екологічно чистих товарів. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2011. № 4 С. 268–272.
Данилишин Б. М., Хвесик М. А., Голян В. А. Економіка природокористування. Київ : Кондор, 2010. 465 с.