Моделювання майбутнього сталого розвитку: освітнє середовище його забезпечення
DOI:
https://doi.org/10.35774/Ключові слова:
потенціал, освітній чинник, вища освіта, реформування, модернізація, гуманізація, освітня безпека, загрозиАнотація
Вступ. В умовах російської збройної агресії Україна зазнала значних втрат – економічних, cоціальних, екологічних, що негативно позначилося на соціально- економічному розвитку країни, зокрема на життєвому рівні населення. Для відновлення та подальшого сталого соціально-економічного розвитку в нинішніх умовах становлення інформаційного суспільства величезного значення набувають знання, які надає освіта. Тому питання її розвитку як чинника соціально-економічного піднесення сьогодні набувають важливого значення.
Мета. Дослідження шляхів (моделей) подальшого розвитку освітнього середовища як передумови досягнення стабільного функціонування соціальної, економічної та екологічної сфер, підвищення добробуту населення.
Методи. У процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання, а саме: системний аналіз, методи систематизації та узагальнення, логічний, монографічний, порівняльний, табличний методи.
Результати. Досліджено проблеми трансформації освітньої галузі України відповідно до вимог сьогодення. Серед важливих моментів означеного процесу – активне впровадження інноваційних технологій на всіх ланках освітньої діяльності. В цьому зв’язку розкриваються основні функції освітньої сфери та подається оцінка тенденцій, які відбуваються останнім часом у сфері освіти України, зокрема в середній і вищій освіті. Виокремлюються основні компоненти, які потребують першочергового вдосконалення, забезпечення гуманізації та якості освітньої діяльності для здійснення її виховної функції. підкреслюється важливість для цього подальшого покращення ресурсного, насамперед фінансового забезпечення, у т. ч. з метою формування необхідного освітнього середовища. Зазначається, що для цього варто використовувати кращий зарубіжний досвід. розкриваються компоненти освітнього середовища, реалізація яких спрямована на соціально-економічний та цивілізаційний розвиток загалом. Безпосередньо це має забезпечуватись через успішне вирішення гострих проблем в освітній сфері, забезпечення у цьому процесі належного місця і ролі виховної функції освітнього середовища та подальшого розвитку й удосконалення його кожного компонента.
Перспективи. подальші дослідження мають бути спрямовані на вдосконалення стратегії розвитку освіти та освітнього середовища. реформування останнього пов’язано зі зміною освітньої парадигми галузі на особистісно-орієнтовану, важливим показником якої є ключові елементи компетентності, що дасть можливість забезпечити відповідний сучасним вимогам рівень підготовки кадрів – головної рушійної сили сталого соціально-економічного розвитку суспільства.
Посилання
Балуєва О. В. Методика розрахунку індексу соціо-еколого-економічного розвитку міста. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2013. № 3. С. 137–145.
Загвойська Л. Д. Теоретичні підходи до моделювання динаміки еколого- економічних систем. Моделювання регіональної економіки. 2013. № 2. С. 85–102.
Григорків М. В. Двосекторна модель еколого-економічної динаміки в умовах економічної кластеризації суспільства. Фінансова система України : зб. наукових праць. Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія». 2011. Вип. 16. С. 585– 591.
Онищенко А. М. Моделювання еколого-економічної взаємодії в процесі виконання рішень Кіотського протоколу : моногр. Полтава : Полтавський літератор, 2011. 398 с.
Доходи бюджету України. Мінфін. 28.12.2023. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/ finance/budget/gov/income/
Данилишин Б. М. Україна: прогрес на шляху сталого розвитку: Інформаційно- аналітичний огляд виконання «Порядку денного на ХХІ століття». Київ : [б. в.] 2002. 224 с.
Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 р. «Про стратегію національної безпеки України». URL: http:// zakon2.rada.gov.ualaws/show/287/2015/paran7#n7
Економічна енциклопедія. Відпов. ред. С. В. Мочерний. Т. 3. Київ : Академія, 2002. 952 с.
Болотна О. В., Костюк М. К. Соціальні інновації як інструмент підвищення якості життя населення України. Економіка та суспільство. 2017. № 10. С. 510–517.
Статистичний щорічник України за 2022 рік / Державна служба статистики України. Київ, 2023. 387 с. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2023/zb/11/ year_22_u.pdf
Гаращук О. В., Куценко В. І. Інноваційний компонент соціальної безпеки – пріоритет розвитку України. Чернігів : ПАТ «ПВК «Десна», 2022. 160 с.
Куценко В. І. Соціальна сфера: реальність і контури майбутнього (питання теорії і практики). Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2008. 818 с.
Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки : навч. та наук.-практ. посіб. Київ : Знання-Прес, 2002. 330 с.
Артюшок К. Теоретичні аспекти та пріоритети управління еколого-економічними відносинами. Економіка та суспільство. 2022. № 42. URL: https:// economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1646
Конкурентні моделі управління якістю вищої освіти у ХХІ столітті : моногр. Вид. 2-е доповн. та перероб. ; Д. Г. Лук’яненко, Л. Л. Антонюк, Н. В. Василькова, Д. О. Ільницький та ін. ; за ред. д. е. н., проф. Д. Г. Лук’яненка та д. е. н., проф. Л. Л. Антонюк. Київ : КНЕУ, 2021. 472 с.
Модернізація соціокультурної сфери України в контексті побудови соціально орієнтованої економіки та євроінтеграції. М. А. Хвесик, В. І. Куценко, Я. В. Остафійчук та ін. ; за наук. ред. В. І. Куценко ; Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України». Київ, 2014. 40 с.
Бурдаєв В. П. Моделі баз знань : моногр. Харків : Вид-во ХНЕУ, 2010. 300 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Вісник Економіки
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
