Освітній потенціал: фундаментальні основи й інноваційно-практичний досвід України та США
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2023.02.023Анотація
Вступ. Соціально-економічний прогрес на сучасному етапі цивілізаційного розвитку забезпечується на основі освітнього потенціалу суспільства, передусім через застосування знань працівників сфери національної економіки. Високий рівень розвитку освітнього потенціалу є результатом ефективної діяльності системи освіти, насамперед фахової, вищої. Тому надзвичайно важливим видається зосередження зусиль на постійному зростанні та вдосконаленні освітнього потенціалу, а також на обґрунтуванні шляхів його покращення. Цьому має сприяти ознайомлення з відповідним світовим досвідом, передусім з досвідом США як найбільш розвиненої у цьому контексті країни світу.
Мета дослідження – аналіз середовища, що сприяє зростанню освітнього потенціалу з позицій потреб економіки і суспільства та визначення пріоритетних інструментів і методів підвищення якості освітніх послуг з урахуванням досвіду США.
Методи. У процесі дослідження використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи пізнання, а саме: системний аналіз, методи систематизації та узагальнення, логічний, монографічний, порівняльний, табличний методи.
Результати. розкрито важливість формування, розвитку та використання освітнього потенціалу в контексті модернізації соціально-економічної та освітньої сфер. Обґрунтовано думку про те, що освітній потенціал є базовою складовою для соціально-економічного розвитку суспільства, особливо для України, яка нині перебуває на етапі здійснення соціально-економічного реформування. Досліджено тенденції становлення зазначеного потенціалу, що суттєво впливає на формування людини й особистості як головного чинника, який забезпечує успішний розвиток країни. Зазначено, що в умовах глобалізації, конкуренції освітній потенціал набуває глобального характеру. В цьому контексті розкрито теоретичні й практичні аспекти розвитку освітньої сфери у США й Україні. На основі здійсненого аналізу запропоновано бачення напрямів подальшого її розвитку. Запропоновано шляхи підвищення якості вищої освіти в Україні, в т. ч. шляхом використання досвіду США, втілення в практику інноваційної політики в галузі освіти.
Перспективи. подальші дослідження мають бути присвячені проблемам реалізації в межах української системи освіти процесів активізації міжнародної діяльності та співпраці із зарубіжними партнерами, які є чинниками зростання динамізму інновацій у навчально-виховному процесі, що сприятиме подальшому соціально-економічного розвитку України загалом.
Ключові слова: освітній потенціал, освітня сфера, інновації, тенденції, реформування, якісні параметри, модернізація, глобалізація.
Посилання
Маслак О. І., Данилко В. К., Гришко Н. Є., Скрипнюк К. О. Економіка знань: еволюція наукових уявлень, складові та чинники формування в новітніх умовах. Ефективна економіка. 2020. № 12. URL: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=8457
Академік Михайло Згуровський: «Якщо ми хочемо мати високотехнологічну країну, то без науки це неможливо». Національна академія наук України. Офіційний сайт. 2020. 17.09. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/ Pages/View.aspx?MessageID=6874
Довбенко Н. В., Москаленко Ю. М. Науково-філософські ідеї І.А. Зязюна у контексті реформування національної педагогічної освіти. Імідж сучасного педагога. 2018. № 2 (179). С. 5–7. URL: http://isp.poippo.pl.ua/article/view/127302
Ситченко А., Баденкова В., Корнієнко І. Структуризація навчальної діяльності як фактор шкільної мовно-літературної освіти. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2020. Вип. 4. С. 113– 119.
Конкурентні моделі управління якістю вищої освіти у ХХІ столітті : моногр. Вид. 2-е доповн. та перероб.; Д. Г. Лук’яненко, Л. Л. Антонюк, Н. В. Василькова, Д. О. Ільницький та ін. ; за ред. д. е. н., проф. Д. Г. Лук’яненка та д. е. н., проф. Л. Л. Антонюк. Київ : КНЕУ, 2021. 472 с.
Гуріна О. В., Огієнко М. М., Работін Ю. А. Соціалізація економіки: сутність та категоріальний апарат. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2017. Вип. 6. С. 123-126.
Ситницький М. В. Стратегічне управління розвитком дослідницьких університетів: моногр. Київ: Ліра-К, 2018. 302 с.
Стойка О. Я. Вища освіта США та України: відмінні та спільні риси. Науковий вісник Ужгородського університету: зб. наук. праць. Серія: педагогіка. Соціальна робота. 2017. Вип. 1 (40). С. 280–283.
Гаращук О. В., Куценко В. І. Інноваційний компонент соціальної безпеки – пріоритет розвитку України. Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2022. 160 с.
Статистичний щорічник України за 2021 рік. Київ: Державна служба статистики України, 2022. 447 с. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
Варналій З. С., Красильник О. В. Оптимізація фінансування державних вищих навчальних закладів України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2017. Вип. 5. С. 6–13.
Гаращук О. В., Куценко В. І. Інтеграція освіти України в контексті викликів і загроз (досвід США). Зб. наук. праць Черкаського держ. технологічн. ун-ту. Серія: Економічні науки. Вип. 65 (2022). С. 25–31. URL: http://ven.chdtu.edu.ua/ issue/view/15712
Ґатто Дж. Т. Прихована історія американської освіти; перекл. з англ. Львів: Літопис, 2016. 448 с.
Донська І. Нова початкова школа: на які моделі орієнтується України. Освіторія Медіа. 2017, 3 грудня. URL: https://osvitoria.media/experience/nova-pochatkova- shkola-na-yaki-modeli-oriyentuyetsya-ukrayina/
Grogan, M., Fullan, M. Educational Leadership, 3rd edition (May 13, 2013). Jossey- Bass: PB Printing SKY, USA, 2013. 560 p.