Екологічна обізнаність стейкхолдерів як ключова детермінанта ESG-ефектів у ланцюзі «зелений бренд – соціальна відповідальність бізнесу»
DOI:
https://doi.org/10.35774/visnyk2023.03.026Анотація
Вступ. У сучасному світі, де проблеми екології і сталого розвитку потребують все більшої уваги, роль екологічної обізнаності стає критично важливою. ЕSG- ефекти (екологічні, соціальні та управлінські) впливають на діяльність підприємств, інвестиційні рішення, сприяють сталому розвитку та соціальній відповідальності, формуванню зеленого бренду країни. Варто зазначити, що роль стейкхолдерів із високим рівнем екологічної обізнаності у цьому процесі вирішальна, адже вони можуть впливати на ухвалення рішень, що спрямовані на досягнення екологічної і соціальної відповідальності бізнесу.
Мета дослідження – визначення рівня обізнаності громадськості про ESG- ефекти, зелений бренд, соціальну відповідальність бізнесу в контексті досягнення цілей сталого розвитку.
Методи дослідження. З метою визначення рівня екологічної обізнаності було проведено опитування. Участь брали респонденти будь-яких сфер та вікових категорій. Анкетування створено за допомогою інструменту Google Form і проводилося в онлайн-режимі.
Результати. Згідно з отриманими результатами опитування, рівень освіти має значний вплив на обізнаність про цілі сталого розвитку. респонденти віком від 30 до 59 років, які вже працюють, виявляють більший інтерес до сталого розвитку, що свідчить про важливість практичного досвіду та участі в бізнес-середовищі. Крім того, зростання рівня освіти сприяє зменшенню байдужості до проблем сталого розвитку, а навчання у закладах вищої освіти відіграє важливу роль у формуванні компетенцій та знань про сталий розвиток, сприяючи підвищенню рівня обізнаності про ESG-ефекти, зелений бренд і соціальну відповідальність бізнесу.
Перспективи. Незважаючи на значний обсяг наукових досліджень, які стосуються ESG-ефектів, зеленого бренду, соціальної відповідальності бізнесу та досягнення цілей сталого розвитку, важливим є практичне обґрунтування впливу екологічної обізнаності на формування зеленого бренду країни. Крім того, важливим завданням є визначення ролі освіти у стимулюванні свідомої споживчої поведінки, участі у програмах зелених інновацій та сприянні сталому споживанню. Майбутні дослідження можуть зосередитись на аналізі ефективності соціальних програм та ініціатив бізнесу з метою досягнення цілей сталого розвитку.
Ключові слова: сталий розвиток, освіта, ESG, бренд, зелений маркетинг.
Посилання
Górska-Warsewicz, H., Dębski, M., Fabuš, M., & Kováč, M. (2021). Green brand equity – Empirical experience from a systematic literature review. Sustainability, 13 (20), 11130.
Insch, A. (2011). Conceptualization and anatomy of green destination brands. International journal of culture, tourism and hospitality research, 5 (3), 282– 290.
Pimonenko, T., Us, Ya., Myroshnychenko, Yu., Dubyna, O., Vasylyna, T. (2021). Green Financing for Carbon-Free Growth: Role of Banks Marketing Strategy. Financial Markets, Institutions and Risks, 5 (3), 71–78. DOI: https://doi. org/10.21272/fmir.5(3).71-78.2021
Mitra, A. W., & Anas, E. P. (2021). Impact of ESG/corporate social responsibility on company performance before and during Covid 19 crisis: study of listed companies in Indonesia. International Journal of Business and Technology Management, 3 (2), 143–155.
Nguyen-Viet, B. (2022). Understanding the influence of eco-label, and green advertising on green purchase intention: The mediating role of green brand equity. Journal of Food Products Marketing, 28 (2), 87–103.
Us, Ya., Pimonenko, T., Lyulyov, O., Ziabina, Ye. (2022). Country’s green brand: the main gaps in the scientific treatises. Vadyba – Journal of Management, 1 (38), 9–15. DOI: https://doi.org/10.38104/vadyba.2022.1.01
Akhundova, N., Pimonenko, T., Us, Y. (2020). Sustainable growth and country green brand: visualisation and analysis of mapping knowledge. Economic and Social Development: Book of Proceedings, pp. 234–243.
Chygryn, O., Kuzior, A., Olefirenko, O., & Uzik, J (2022). Green Brand as a New Pattern of Energy-Efficient Consumption Marketing and Management of Innovations, 3, 78–87. DOI: https://doi.org/10.21272/mmi.2022.3-07
Gerard, B. (2019). ESG and socially responsible investment: Acritical review. Beta, 33 (1), 61–83.
Kang, S., & Hur, W. M. (2012). Investigating the antecedents of green brand equity: a sustainable development perspective. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 19 (5), 306–316.
Lee, Y.-K. (2020), “The Relationship between Green Country Image, Green Trust, and Purchase Intention of Korean Products: Focusing on Vietnamese Gen Z Consumers”, Sustainability, 12, 5098. https://doi.org/10.3390/su12125098
