Детермінанти розвитку людського капіталу та національної економіки: економіко-математичне моделювання взаємозв’язку

Анотація

Вступ. Зв’язок між здоров’ям населення як людського капіталу та національною економікою складний та багатогранний. З одного боку, здоров’я людей впливає на їхню продуктивність, працездатність та креативність, що, відповідно, впливає на економічні показники країни. З іншого боку, економічні умови в країні впливають на доступність та якість медичних послуг, харчування, житла та інших факторів, що визначають багатогранну сутність здоров’я людей.

Мета дослідження – розробити інтегральні показники здоров’я як основної компоненти людського капіталу та національної економіки; перевірити чотири гіпотези: гіпотези H1 та H2, спрямовані на перевірку значущості взаємозв’язків інтегральних показників; гіпотезу H3 – перевірка впливу показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки; гіпотезу H4, присвячену питанню, чи здійснюють вплив показники національної економіки на інтегральний показник здоров’я.

Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на методах пошуку, аналізу та нормалізації даних, багатовимірного статистичного аналізу. Інтегральні показники здоров’я та національної економіки розроблено з використанням методики аналізу головних компонент у програмному забезпеченні Statistica 12 за допомогою адитивної згортки. Така методика дала змогу визначити вагові значення для кожного компонента, що входять до складу інтегральних показників. Для визначення значущості взаємозв’язків в отриманих парних регресіях для інтегральних показників та в моделях, що описують вплив показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки, вплив показників національної економіки на інтегральний показник здоров’я використано статистичні критерії Ст’юдента, Фішера, значення коефіцієнтів детермінації, інтервалів довіри та рівня значущості з використанням програмного забезпечення Stata 18.

Результати. У процесі дослідження зібрано базу даних з дев’ятнадцяти макропоказників для 38 країн світу, пов’язаних зі сферою охорони здоров’я та національною економікою, що виміряні в різних шкалах та одиницях виміру. Дані нормалізовані для подальшого алгоритму перевірки чотирьох гіпотез дослідження. Інтегральні показники обчислені за допомогою адитивної згортки з урахуванням значень вагових коефіцієнтів для факторів-стимуляторів та факторів- дестимуляторів людського капіталу та національної економіки. Відповідно до запропонованих гіпотез проведено чотири регресійних аналізи. З’ясовано, що при зміні інтегрального показника національної економіки на одиницю інтегральний показник здоров’я буде змінюватися на 0,9305. За зворотної ситуації показник національної економіки буде змінюватися на 0,3214 за зміни інтегрального показника здоров’я на свою одиницю виміру. Аналіз впливу складових національної економіки на інтегральний показник здоров’я виявив статистично значущий позитивний вплив трьох показників: індексу свободи ведення бізнесу, свободи торгівлі, валового національного доходу на душу населення. Аналіз впливу складових сфери охорони здоров’я на інтегральний показник національної економіки не виявив жодного статистично значущого показника.

Перспективи спрямовані на подальший розвиток науково-методичного забезпечення моделювання впливу людського капіталу як базової компоненти економіки здоров’я на ефективність національної економіки та впровадження практичних заходів для підвищення рівня людського капіталу, що залежить від значень показників національної економіки певної країни. Отримані значення інтегральних показників для країн дослідження, по-перше, надають інформацію про їхній рівень людського капіталу та національної економіки, по-друге, характеризують їхнє становище у сфері економіки та здоров’я. А значення впливу показників національної економіки на інтегральний показник людського капіталу дасть змогу усвідомити керівним органам відповідної країни тенденції до змін, розроблення подальших політик, впроваджених реформ у галузях національної економіки та здоров’я.