Синергетична модель інноваційної екосистеми в умовах війни та її інформаційне забезпечення

Анотація

 умовах повномасштабної війни інноваційна діяльність набуває принципово нового значення, трансформуючись із чинника довгострокового економічного розвитку в ключовий інструмент забезпечення національної безпеки, економічної стійкості та технологічної переваги. Війна суттєво змінює характер інноваційних процесів, прискорюючи їх динаміку, підвищуючи рівень невизначеності та посилюючи залежність результатів від ефективності взаємодії між різними суб’єктами. За таких умов традиційні підходи до формування та реалізації інноваційної політики, засновані на лінійних або ієрархічних моделях, виявляються недостатніми для пояснення механізмів створення та управління інноваціями.Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення теоретичних засад інноваційної політики держави з урахуванням специфіки воєнної економіки, де вирішального значення набувають швидкість впровадження рішень, адаптивність системи та здатність до мобілізації ресурсів. Особливу роль у цьому процесі відіграє взаємодія держави, бізнесу, наукових установ, військового сектору та громадянського суспільства, яка формує складну інноваційну екосистему з ознаками нелінійності, самоорганізації та емерджентності (появи нових властивостей, функцій або результатів на рівні цілісної системи внаслідок взаємодії та взаємозв’язку її складових елементів). У цьому контексті застосування системно-синергетичного підходу є особливо перспективним, оскільки дозволяє розглядати інноваційну екосистему як динамічну систему взаємодіючих елементів, де ключове джерело створення економічної цінності полягає не лише в сукупності ресурсів, а у характері та інтенсивності зв’язків між ними. Такий підхід дає змогу пояснити ефекти прискореного розвитку інновацій в умовах війни, коли взаємодія між суб’єктами породжує нові системні властивості, що не зводяться до суми окремих компонентів.