Оцінювання та управління вартістю інвестиційно-будівельних проєктів

Анотація

Вступ. Умови війни вимагають пожвавлення реалізації найрізноманітніших інвестиційно-будівельних проєктів у відбудові національної економіки України. Таку ситуацію можна пояснити низкою основних причин, а саме: недосконалістю методологічних основ формування цін, що проявляється у складанні кошторисної документації на підставі даних про обсяг робіт і норм, нормативів та браком уваги до системи керування вартістю під час виконання інвестиційно-будівельного проєкту.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності системного відображення наявності та руху ресурсів (потужності), часових (календарних) періодів, технологій, організаційних та технологічних схем при оцінюванні й управлінні вартістю підприємства під час виконання інвестиційно-будівельного проєкту.

Методи дослідження. Під час наукових пошуків були застосовані як загальнонаукові, так і специфічні методи дослідження, а саме: узагальнення теоретичних та методичних підходів при визначенні мети дослідження, розробленні теоретико-методичних та практичних висновків; техніко-економічного аналізу при встановленні впливу організаційних і технологічних чинників.

Результати. Планування практичного втілення інвестиційно-будівельного проєкту незалежно від характеру, масштабів і труднощів з виконання проєктів передбачає    планування змістовної мети на підставі структури розподілення робіт проєкту, тривалості, витрат та результатів. З’ясовано, що структура розподілення робіт на об’єкті будівництва, послідовність та взаємозв’язок їхньої реалізації є предметом планування під час проєктного процесу. Встановлені організаційні і технологічні чинники, які впливають на кількість періодів   та вартість здійснення будівельно-монтажних робіт. Серед таких є якість ресурсів, їхня номеклатура, технологія здійснення проєкту, організаційні і технологічні схеми, а також тривалість проведення робіт та проєкту загалом. Під час проєктного планування й планування структури                         розподілення робіт цілями можуть бути: часова мета – мінімізація часових показників на виконання робіт чи їхніх комплексів та усього проєкту чи відстеження запланованих термінів виконання робіт; ресурсна мета – оптимізація застосування потужностей, безперервне чи рівномірне їхнє застосування; вартісна мета – забезпечення мінімізації витрат підприємства. Доведено, що під час проєктного планування такі цілі часто вступають у конфлікт.

Перспективи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розроблення методичних рекомендацій щодо побудови технологічних схем на основі структуризації робіт проєкту, що дасть змогу розподілити обмежені ресурси (активи) проєкту і тим самим встановити період та вартість виконання робіт і досягнення запланованих результатів інвестиційно-будівельного проєкту.