Проблеми гендерної рівності на ринку праці (Нобелівська премія 2023 р.)

Анотація

Вступ. Гендерна рівність на ринку праці, яка передбачає однакові права для чоловіків і жінок щодо можливостей працевлаштування та отримання заробітної плати, стала предметом активних дискусій у наукових колах. Подолання гендерної нерівності на ринку праці є запорукою не лише гармонійного розвитку професійної кар’єри та створення рівних умов для всіх працівників, незалежно від статі, а й підвищення ефективності використання робочої сили. Дослідження Нобелівської лауреатки з економіки 2023 року Клаудії Ґолдін актуалізувало необхідність більш детального вивчення проблеми, зокрема з огляду на те, що за умов війни в Україні відбуваються зміни динаміки участі жінок як у суспільно-політичних процесах, які потребують прийняття важливих рішень, так і на ринку праці загалом.

Мета статті – обґрунтувати внесок лауреатки Нобелівської премії з економіки 2023 року К. Ґолдін у розвиток економічної науки в контексті побудови моделі гендерної рівності на ринку праці.

Методи. Під час підготовки статті використані загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, математичні методи, які найбільшою мірою сприяли розумінню наукових поглядів К. Ґолдін на проблеми гендерної рівності на ринку праці.

Результати. Обґрунтовано внесок Нобелівської лауреатки з економіки 2023 року К. Ґолдін у розуміння «теорії дискримінації», згідно з якою чоловіки та жінки володіють відмінними фактичними та уявними кваліфікаційними характеристиками, що слугує підгрунтям виникнення гендерної нерівності в межах ринку праці. Дискримінація може посилювати відмінності у професійних компетентностях працівників або ж призводити до їх появи у випадку кар’єрного зростання, якщо одні з них є більш помітними, аніж інші. Виявлено історичний характер запропонованої К. Ґолдін моделі гендерної нерівності на ринку праці, що криється у минулому досвіді, який має вплив на теперішню ситуацію в межах досліджуваного ринку. Динамічний розвиток економіки, технологічні зміни, які призвели до звуження мінімального рівня компетентностей, необхідних для виконання професійних функцій, у історичному контексті привели до появи жінок на ринку праці, що, водночас, слугувало сигналом щодо зміни стандартів професій. Ключовою особливістю моделі, запропонованої К. Ґолдін, є асиметрія інформації, за якої суспільству невідомий рівень продуктивності конкретної претендентки на робоче місце. Виходячи з цього, її допуск до професії «забруднюватиме» статус існуючих працівників чоловічої статі у ній. Такого роду упередження може бути усунуте шляхом запровадження механізмів прозорої атестації професій. Більшість професій за своєю суттю не є суто чоловічими чи жіночими. Здебільшого «аура гендеру» виникає через риторику, пов’язану зі сприйняттям усталених норм щодо використання певних форм фізичного капіталу. В ході дослідження виявлено один із аспектів дискримінації в оплаті праці жінок, пов’язаний з відмовою від відрядних контрактів на користь щомісячної заробітної плати працівникам, які працюють тривалий час. Встановлено, що у випадку існування відмінностей у фізичній силі, витривалості чи інтенсивності праці, виникають передумови для набуття професіями «вторинних статевих ознак».

Перспективи. Науковий внесок К. Ґолдін слугує підгрунтям подальших досліджень гендерних проблем на ринку праці, які можуть бути зумовлені різними чинниками залежно від періоду розвитку суспільства. Зокрема, Україна сьогодні активно розвиває національні кваліфікаційні стандарти відповідно до європейських вимог, сприяючи цифровому розвитку та розширенню можливостей для жінок на ринку праці. Дослідження Нобелівської лауреатки з економіки 2023 року Клаудії Ґолдін в цілому дає змогу краще зрозуміти історичний контекст ринків праці, а також те, якими вони є сьогодні і що очікує їх в майбутньому.